Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

омивати

Омивати, -ва́ю, -єш, сов. в. омити, -мию, -єш, гл. = обмивати, обмити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 53.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОМИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОМИВАТИ"
Дере́зонька, -ки, ж. Ум. отъ дереза.
Качатник, -ка, м. Помѣщеніе для утокъ. Мнж. Ск. 181.
Латво нар. Легко, безъ затрудненій. Латвіше брати, ніж повертати. Ном. № 10624.
Падиволос, -са, м. Раст. a) Equisetum arvense. Шух. І. 20. б) Equisetum silvaticum. Шух. І. 21.
Полигати, -га́ю, -єш, гл. Поглотать, поѣсть съ жадностью.
Прожерка, -ки, ж. Раст. Paris quadri folia. Лв. 100.
Украшатися, -шаюся, -єшся, сов. в. украси́тися, -шуся, -сишся, гл. Украшаться, украситься, прихорашиваться. Шейк.
Хопити, -плю, -пиш, гл. Схватить. Хопив ніж і верг ним. Гн. II. 12. Ілаш хопив мене за руку. Федьк.
Хотіння, -ня, с. Хотѣніе, желаніе. Желех.
Цуц, -ца, м. Собака. Проведіть мене, щоб часом цуци не теє. Васильк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОМИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.