Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

омана

Омана, -ни, ж. 1) Обманъ зрѣнія, миражъ, призракъ. 2) Заблужденіе. Журба світу сього і омана брацтва входять і глушать слово. Єв. Мр. IV. 19. Не кидайтесь ви на ту оману городянську, котора вже тисячу років кози в золоті вам показує. К. (О. 1861. II. 229). 3) Обманъ, заблужденіе. 4) Раст. Verbascum nigrum. Мил. 35. Cм. оман 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 52.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОМАНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОМАНА"
Арґо́нія, -нії, ж. = Жоржи́на. Кіевск. у.
Безґрунтий, -а, -е. 1) Не имѣющій усадебной земли. 2) Безземельный.
Богун, -на, м. 1) Горизонтальная жердь, перекладина, на которой развѣшиваютъ сушить рыбу. Азовск. море. (Стрижевск.) 2) Желудокъ, первый желудокъ жвачныхъ животныхъ, rumen. Желех.
Вибовтувати, -тую, -єш, сов. в. ви́бовтати, -таю, -єш, гл. Выплескивать, выплескать, разболтать, расплескать.
Ковбасянка, -ки, ж. Кишка для колбасъ.
Коровайний, -а, -е. = короваїв. Замість весільних медяничків, або коровайних шишечок дає вам мати... воскові свічечки. Кв. І. 110.
Пом'яшкурити, -рю, -риш, гл. Измять, намять. Черном.
Попід-біччу. Подъ бокъ. Вона лежить на землі, а він б'є її попід-біччу ногами. Новомоск. у.
Рійба, -би, ж. Роеніе, время роенія пчелъ. Черк. у. Вже сонечко дошкуляє — отто рійба піде. Подольск. г.
Розчинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. розчатися, -зічнуся, -нешся, гл. = роспочинатися, роспочатися. Чуб. І. 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОМАНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.