Бідолага, -ги, об. = бідолаха. Побила його бідо лагу.
Відсуджувати, -джую, -єш, сов. в. відсудити, -джу, -диш, гл. 1) Присуждать, присудить въ чью пользу. Вам громада відсудила. Одсудили мою землю Бог знає й кому. 2) Отсовѣтовать, совѣтами или наговорами отбивать, отбить, отстранить одного отъ другого. Відсудилисьте мого друга від мене. Нема того, що любила, і немає, і не буде — одмовили вражі люде, одраїли, одсудили, щоб ми в парі не ходили.
Герць, -ця, м. = герець.
Зду́ти Cм. здувати.
Курлу! меж., выражающее крикъ журавля. Коли це один журавель: курлу!
Норівоньки, -ків, м. мн. Ум. отъ норови. Cм. норов.
Поберечи, -режу, -же́ш, гл. = поберегти.
Позгрібувати, -бую, -єш, гл. = позгрібати. Усе позмітувано, позгрібувано, чи кізяк, чи трісочка.
Про пред. О, объ, про. Не все ж Бог дарує, про що люд міркує. Хто про що, а він про Наливайка.
2) Для, на. Свічки у мене про всяк час. Мабуть Бог так дає про те, щоб менше люде грішили. Десь у садочку шиє сорочку свойму миленькому про неділочку. про мене. Какъ угодно, какъ хочешь, для меня все равно.
3) По. Про мене хоч вовк траву їж. Діду, дай мені пугу, а тебе про мене нехай собаки ззідять.
4) про те. Между тѣмъ. І словом він було впоїть тебе, як медом, а про те дивний, якийся дивний з його чоловік був.
5) про що. Зачѣмъ, почему. Нащо, про що, коли Господь дорогу загородив і темряву насупив?
Риштувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Устраивать лѣса.
2) Снаряжать. Гармати да ковані вози в поход риштує. А ну лишень риштуй воза, бо завтра треба вже по снопи їхати. Заходиться риштувать вози в далекую дорогу. Cм. рихтувати.