Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оморочити

Оморочити Cм. оморочувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 53.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОМОРОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОМОРОЧИТИ"
Видовище, -ща, с. Зрѣлище. Желех.
Заруба́ти Cм. зарубувати.
Ману́шка, -ки, ж. Малютка. Та воно манушечка, — не бий його. Волч. у.
Ноша, -ші, ж. Платье. Одежда. Вх. Зн. 42. Шух. І. 120.
Обсувати, -ва́ю, -єш, сов. в. обсунути, -ну, -неш, гл. Осовывать, осунуть.
Росплюватися, -плюю́ся, -єшся, гл. Разсориться, разойтись. Як дружили, та й росплювались. Кобел. у.
Роспрямити, -ся. Cм. роспрямлювати, -ся.
Рутній, -я, -є. ? Ой купало, рутній Іване, весілля рясного пане. Н. п. Ой мій рутній Боже, хто ж мені споможе? Н. п.
Утроє нар. Втрое. Вдвоє, втроє б витерпіла за єдине слово. Шевч. 190. Не плети кісоньки утроб. Н. п.
Хвалістрант, -та, м. Хвастунъ. Оце хвалістрант: убрався в батькову свиту та й чваниться. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОМОРОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.