Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

олтарь

Олтарь, -ря, м. = вівтарь. Піп живе з олтаря, а писарь з каламаря. Ном. № 212.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 52.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛТАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛТАРЬ"
Байраченько, -ки, с. Ум. отъ байрак.
Безталанник, -ка, м. Несчастный человѣкъ, горемыка, неудачникъ.
Боязливо, боязно, нар. = боязко. Так мені чогось сумно й боязно, аж моє серце мре. МВ. І. 17. І сторожі боязно кричить, щоб злого пана не збудить. Шевч.
Зубожитися, -жуся, -жишся, гл. Обѣднѣть. Зубожився так, що нічого не має. Рудч. Ск. II. 202.
Карафковий, -а, -е. Графинный.
Обіщати, -щаю, -єш, гл. обіцяти.
Осенник, -ка, м. Растеніе Colchicum autumnale. L. ЗЮЗО. І. 119.
Піддрочка, -ки, ж. Подзадориваніе. піддро́чку да́ти. Подзадорить.
Трусихвостка, -ки, ж. = трясихвістка 1. Вх. Уг. 271.
Чімкати, -каю, -єш, гл. Отдѣлять болѣе длинныя волокна овечьей шерсти. Гол. Од. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЛТАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.