Го́пки меж. 1) Выражаетъ скаканіе, прыганіе, топаніе въ танцѣ. Гопки, рижа! а в рижої і духу нема. Пізно старого кота учить гопки. Та вижнемо жито до самого краю, поставимо в копки та вдаримо в гопки. 2) ста́ти го́пки. Подняться на дыбы (о лошади). Копі.... як замордуються, як стануть гопки.
Допрі́ти Cм. допрівати.
За́вертень, -тня, м. Веревка или деревянное кольцо, которыми прикрѣпляютъ оглоблю къ санямъ. Нічим вовкові блювати, так завертнями.
Отабуритися, -рюся, -ришся, гл. Наершиться, сердиться.
Побренькач, -ча, м. Больше во мн. ч. побре́нькачі. Звонкая монета, деньги (переносно, въ пословицѣ). Аби були побренькачі, то будуть і послухачі.
Поголіти, -ліємо, -єте, гл. Обѣднѣть, обнищать (о многихъ). Не тим наші діди поголіли, що солодко пили й їли. І здається сей німець на зайві дні їх не займав так як колись при Ондрію Степановичу було, що инколи поспіл три тижні роблять, а поголіли зовсім люде.
Посхилятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Наклониться, нагнуться (во множествѣ). Хрести дубові посхилялись.
Припанитися, -ню́ся, -нишся, гл. = запаніти? Бач, як припанивсь.
Солодісінький, -а, -е. Очень сладкій: очень пріятный. Які солодісінькі години переживаю я.
Шестерня, -ні, ж.
1) Шестерикъ, шестерка. Їде шляхом до Києва берлин шестернею.
2) Шестерня въ мельницѣ. Нижній конецъ ея веретена стоитъ въ желѣзномъ углубленіи, наз. коро́бочка, а эта послѣдняя укрѣплена въ деревянномъ брусѣ, наз. штаґа; части шестерни: веретено, обре́нці — круги верхній и нижній, въ которыхъ цилиндрическія ці́ви.
3) Родъ циркуля у плотниковъ, бочаровъ и пр.
