Будячок, -чка, м. Ум. отъ будяк.
Вибалакати, -каю, -єш, гл. Добиться чего разговоромъ, бесѣдой. Та що! Будем балакати, може що й вибалакаємо.
Зи́рно нар. Зорко. Крізь туман письменства клятий зирно прозирнула.
Клячник, -ка́, м. = кляч.
Нуждений, -а, -е. 1) Крайне нуждающійся.
2) Плохой, жалкій. Коли на тім нужденім полі забачуся в щасливій долі?
3) Измученный. Розважає душу вбогу, нуждене серденько.
Очманіти, -ні́ю, -єш, гл. Очумѣть. Чи він очманів, чи що з ним діється.
Підніб'я, -б'я, с. = піднебення 1.
Пляскати, -каю, -єш, гл. = плескати.
Праведник, -ка, м. Праведникъ. Бог любить праведника, а чорт ябедника. Господь його між праведники прийме.
Премудро нар. Премудро, очень мудро. Зробив єси премудро.
