Бескеття, -тя, с. соб. Обрывъ, обрывы, овраги. Он дивіться, яке бескеття ліворуч від дороги.
Випитування, -ня, с. Разспросы, развѣдываніе, вывѣдываніе.
Волочільне, -ного, с. Даръ въ видѣ пшеничнаго калача и нѣсколькихъ окрашенныхъ яицъ, приносимый въ понедѣдьникъ Пасхи лицомъ, приходящимъ съ поздравленіемъ. Cм. волочінник.
Глобити, -блю, -биш, гл.
1) Укрѣплять клиньями валъ въ мельницѣ.
2) Конопатить.
3) = глобувати? Лихорадка на вопросъ: «Чого ж ти йдеш?» отвѣчаетъ: «Сіпать і кидать, і трясти, і пекти, і знобить, і глобить, і кров пить, і кість ломить.
Зажо́вклий, -а, -е. Пожелтѣвшій. Де-не-де зазеленіє бліде зажовкле стебло. Бліда та зажовкла, наче зав'яла квітка.
Ніт нар. = Ні 1. Там люде добрі, де мене ніт.
Прудкість, -кости, ж. Быстрота, скорость.
Тропота, -ти, ж. ? А ну, хлопці, тропота, тото наша робота. Cм. трьопота.
Трунковий, -а, -е. Относящійся къ напиткамъ.
Ударувати, -рую, -єш, гл. Подарить. Де твої кіснички подівав? Чи в гай, чи в Дунай покидав, чи заніс до міста та продав, чи молодшій сестриці вдарував.
