Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

омилок

Омилок, -лку, м. Раст. Lolium temulentum. Вх. Уг. 255.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 53.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОМИЛОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОМИЛОК"
Дре́ґес, -са, м. = дриґез. Він кладе дреґес за губу.
Золитися, -лю́ся, -лишся, гл. Бучиться, щелочиться. «Золись-золись! на більш не надійсь! (як золять плаття). Ном. № 13384.
Коренатий, -а, -е. Коренастый. Петро укладе Тури, дармо, що Тур такий коренастий. К. ЧР. 169. І в огород загородив козак аж сім дубів високих, старих, коренатих. МВ. ІІІ. 134.
Молоду́ха, -хи, ж. = молода. Ой дайте нам стільця, дайте нам ще й гребінця, дайте ще й кожуха, щоб сіла молодуха. Грин. III. 508.
Наслухатися, -хаюся, -єшся, гл. Наслушаться. Наслухаєшся вже всього. Рудч.  
Паренити, -ню, -ниш, гл. Пахать для пара, парить. Вх. Зн. 46.
Сквапливий, -а, -е. Торопливый, поспѣшный. Суд сквапливий рідко буває справедливий. Ном. № 7379.
Спилити, -лю, -лиш, гл. Поднять пыль. Їду я, — це як подме вітер, так і спилив киптюгу поперед мене. Новомоск. у.
Стота, -ти, ж. = істота.
Стріхіль, -ля, м. Тупой сапожный ножъ, которымъ выравниваютъ кожу. Cм. стріхіль, стрихулець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОМИЛОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.