Викачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викачатися, -чаюся, -єшся, гл.
1) Валяться, поваляться, покататься по землѣ. Кінь викачався добре. О человѣкѣ: валяться, поваляться, лежать, пролежать долго. Висплються, викачаються.
2) Упавъ въ грязь, испачкиваться, испачкаться. Спіткнувсь, упав і викачавсь у барлозі.
Ґазди́нити, -ню, -ниш, гл. Быть хозяйкой.
Задува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заду́ти, -дму́, ме́ш, гл. Задувать, задуть. На ніч стануть світло задувати.
Каплуновий, -а, -е. Относящійся къ каплуну.
Летя́га, -ги, м. = нетяга. Ой гуляв, гуляв козак, бідний летяга, сім год і чотирі.
Наба́бити, -блю, -биш, гл. Принять нѣсколько душъ дѣтей. Я собі набабила онуків, — аж п'ятеро. Ось тобі й набабила, що Мотря аж ноги простягла.
Нелюбов, -ви, ж. Нелюбовь, непріязнь. Ці річі здаються нам луною од тієї великої нелюбови, яку виказують нам німецькі писання.
Понабігати, -гаємо, -єте, гл. Набѣжать, сбѣжаться (о многихъ). Понабігають з слободи дітвора до діда.
Потич нар. Внизъ головою. Яким він мені родич? Хиба що летів через тин потич. Ліз потич додомочку.
Шпиримистий, -а, -е. ? Біжить коник шпиримистий, коник вороненький.
