Бубнити, -ню́, -ни́ш, гл. 1) О бубнѣ: издавать звукъ; играть на бубнѣ. Бубни бубнять. Бубон бубнить, скрипка грає. 2) Разглашать, разносить. Грицько вгору іде, шумить, бубнить, куди йде, що в великім щастю.
Запроти́вити, -влю, -виш, гл. Повредить, подѣйствовать вредно. Лік запротивив.
Метки́й, -а́, -е́ Шустрый, проворный, ловкій, живой, скорый, бойкій. Ота смілива меткая Катря немов перелякалась чого. А до роботи ж яка метка й берка! О, миша метка!
Пакіл, -кола, м. Колышекъ, колъ. Пакіл щось у житі забило, як орало чи що, — так я оце й косу зломив.
Повкладатися, -даємося, -єтеся, гл. Улечься (о многихъ). Повечерявши, старі люде спать повкладались.
Поркиниці Cм. портяниці.
Примежовувати, -вую, -єш, сов. в. примежувати, -жую, -єш, гл. Примежевывать, примежевать, прирѣзать (земли).
Рева, -ви, об. Плакса. Он рева яблука розсипала. Ув. ре́вище. Оце ще ревище!
Сидушка, -ки, ж. Маленькій стулъ съ засовомъ спереди, въ который, садятъ дітей, начинающихъ сидѣть.
Смалити, -лю, -лиш, гл.
1) Опалять, обжигать, жечь. Не до поросяти, коли свиню смалять.
2) — люльку. Усиленно курить трубку.
3) — литки, халяви до дівчини. Ухаживать за дѣвушкой.
4) Пить, тянуть. А він усе смале та смале наливку.
