Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

харкіт

Харкіт, -коту, м. Хрипъ, хрипѣніе. (Галиц.). Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРКІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРКІТ"
Визірнитися, -ниться, гл. безл. Вызвѣздить. Визірнилося як. Херс. у.
Відзімувати, -му́ю, -єш, гл. Перезимовать.
Воркіт, -кота, м. Мурлыка. Ой кіт воркіт да на віконечко скік. Макс. (1849), 103.
Кровця, -ці, ж. = крівця. Червоная кровця — то дівоча краса. Чуб. V. 17.
Крутенько нар. Ум. отъ круто.
Патолоча, -чі, ж. Маленькое озеро. Вх. Лем. 447.
Переплитовічка, -ки, ж. Родъ вышивки. Kolb. І. 48.
Пигичка, -ки, ж. пт. = чайка. Вх. Пч. II. 15.
Сотник, -ка Сотникъ. Лучче живий хорунжий, як мертвий сотник. Ном., Ум. сотничок.
Становець, -вця, м. = станва. Вх. Зн. 66.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАРКІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.