Вереди, -дів, мн. Капризы, прихоти.
Відбабувати, -бу́ю, -єш, гл. Окончить практику (объ акушеркѣ). Пішла, відбабувала і вернулась додому.
Доли́нистий, доли́нча́(с)тий, -а, -е. Низменный.
Ладунка, -ки, ж. = ладівниця. Як надів ладунку, то взяв і чортову думку. Ум. ладуночка.
Пекарчук, -ка, м. Мальчикъ въ булочной.
Перецарювати, -рюю, -єш, гл. Окончить царствовать, господствовать.
Проложити, -жу, -жиш, гл. 1) = прокласти. Ніколи не звернемо з дороги, що ти нам, проложив єси. 2) — пісню. Сложить, сочинить пѣсню. Проложив їм пісню про Царя Наливая. Не з добра то хтось проложив пісню: «Мати наша, мати! не журись ти нами»... Се не пісенька, а щирая правдонька. Так ми у своїх батьків служили, да оце про їх і пісню проложено. — гутірку. Сложить разсказъ. «Чи чував ти, братіку, щоб миш одкусила коли голову чоловікові? — Засміявсь козак: «Се, пане ясновельможний, тілько таку гутірку проложено».
Ратуш, -ша, м. = ратуша 1.
Страшко нар. Страшно.
Чарівничий, -а, -е. Волшебный, очаровательный, чарующій. Проказала вона сі слова чарівничі, — вони (молода й дружки) й выпорхнули вікном, одна по другій, тільки крильцями лупотять.
