Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

харкіт

Харкіт, -коту, м. Хрипъ, хрипѣніе. (Галиц.). Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРКІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРКІТ"
Байдужки нар. Ум. отъ байдуже.
Бирса, -си, ж. 1) Сильный вѣтеръ, ураганъ, буря, порывъ вѣтра. Як набіжить бирса, то й млин повалить. Кіев. 2) Эпилепсія, падучая болѣзнь. Канев. у.
Галасування, -ня, с. Крикъ, вопль, дѣйствіе отъ гл. галасувати. Галасування то піднімалось разом, то затихало. Левиц. І. 126.
Жлу́ктечко, -ка, с. Ум. отъ жлукто.
Істичильно, -на, с. Рукоятка істина.
Критник, -ка, м. Кровельщикъ. О. 1862. IX. 8. Він майстер був — критник. О. 1862. VIII. 7.
Полісюк, -ка, м. = поліщук. Гол. І. 684.
Приголубити, -ся. Cм. приголублювати, -ся.
Станівкий, -а́, -е́ 1) Возмужалый, достигшій совершеннолѣтія. Подол. г. Дівка станівка, пора заміж. Н. Вол. у. 2) Постоянный, установившійся. Станівка зіми. Черк. у.
Чужісінький, -а, -е. Совершенно чужой. Поводилася.... як з чужим-чужісіньким чоловіком. МВ. ІІ. 172. Серед своєї сем'ї він сидів мов чужісінький, чоловік. Левиц. І. 279.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАРКІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.