Брунька, -ки, ж.
1) Древесная почка (лиственная). На весні береза бруньки наганяє. погнати вівці на бруньки. Выгнать овецъ пастись въ лѣсъ, когда еще нѣтъ листьевъ на деревьяхъ.
2) Смычекъ у шерстобита для битья шерсти. Знайшов шапувала, ходе той з своєю брунькою. Ум. брунечка.
Дереня́к, -ку́, м. = Деренівка.
Жайвір, -вора, м. = жайворонок.
Засі́́бно нар. Зажиточно, со средствами.
Зумогти, -мо́жу, -жеш, гл. = змогти. Я би так не зуміг жити на світі.
Ласний, -а, -е. Лакомый, вкусный. На ласний кусок найдеться куток.
Околяса, околя́сом, нар. Кругомъ, вокругъ, въ обходъ. Я туди й побіг околяса, далеко було, а братуха прямо пішов. Не йшов просто, а пішов околясом до дому. Cм. околеся, окулясом.
Покосити, -шу́, -сиш, гл. Скосить. Хто ж тую травицю покосить? Пішли вони косить; покосили і поклали в копиці.
Порозгружувати, -жую, -єш, гл. То-же, что и розгрузи́ти, но во множествѣ.
Торохкати, -каю, -єш, гл. Гремѣть, грохотать. Ми над громом стоїмо. Унизу огнем він грає і торохкає-грімить.
