Затюѣкати, -каю, -єш, гл. 1) Закричать: тю! 2) Запугать крикомъ на кого.
Плоховитий, -а, -е. Тихій, смирный. А дитя молоденьке та плоховите собі.
Посиджінє, -ня, с. Сидѣніе, бодрствованіе при покойникѣ.
Постерігати, -га́ю, -єш, сов. в. постерегти, -режу, -же́ш, гл.
1) Замѣчать, замѣтить. Петро й постеріг, хто се такий і почав придивлятись, що там за Бруховецький. Ми на йому нічого не постерегли, ніякого познаку. Постеріг лопатки в горосі. Постеріг старий, що він тяжко согрішив.
2) Прослѣживать, прослѣдить. Я й стала постерегати: як він із хати, то й я до неї. Де то він ходить, ніколи з нами не буває в компанії, — треба його постерегти.
Саж, -жа, м. 1) Хлѣвъ, мѣсто, куда затворяютъ животное для откармливанія. К Різдву Максим у саж закинув кабана. А де отті? невже в сажах годує хам собі на сало? 2) Плетеная изъ лозы овальная корзинка, по формѣ напоминающая яйцо; она погружается въ воду и ней въ хранится поймання рыба.
Свистик, -ка, м. Свистокъ. Купив за пятака свистик та й свистить.
Сервета, -ти, ж. Салфетка. Ум. серветка.
Скорина, -ни, ж. Корка (хлѣба). Дівчата-небожата, дайте скорину хліба. Ум. скоринка, скориночка.
Смугнастий, -а, -е. Полосатый. На гробовищі хрест помальований смугнастий.
Схожатися, -жаюся, -єшся, гл. = сходитися. Одно з одним схожається.
