Вирубати, -ба́ю, -єш, сов. в. вирубати, -баю, -єш, гл.
1) Вырубать, вырубить. Вирубаю цей ліс.
2) Срубывать, срубить. Вирубав собі дубка на вісь.
3) Изрубливать, изрубить. Вирубано всіх ворогів.
4) ляхом вирубати. Говорить по-польски, (объ украинцѣ). Ой п'є Сава і гуляє, ляхом вирубає.
Забли́скати, -каю, -єш, гл. Засверкать. Серце в них розлютувалося, очі заблискали. 133. Як блискавка заблище — знай, що твоя жона в дороге убрання прибірається.
Зака́лець, -льця, м. Ум. отъ зака́л.
Зго́раний, -а, -е. Сгорѣвшій. Згорана хата.
Католицтво, -ва, -е = кателицьтво.
Клубетувати, -ту́ю, -єш, гл. Спиваться, свертываться (о червѣ). Cм. клюбачитися.
Косовище, -ща, с. = кісся. Похилились на кий або на косовище.
Пересіл, со́лу, м. Пересолъ. Недосіл на столі, пересіл на голові.
Покачатися, -ча́юся, -єшся, гл.
1) Покататься, поваляться. Кінь покачався на траві.
2) Побѣжать. Текля... покачалась до його, крикучи: «Татко! тат-ко!»
Тюпки нар. Рысцой. Він поїхав собі тюпки. Тюпки їдь, а то замучиш її. Побіг тюпки.
