Зочити, -чу, -чиш, гл. Увидѣть. На що ж і очі в лобі, коли не зочити кого треба.
Коханок, -нка, м. = коханець. Росказала гайдамаці, хто вона, і як її пустив старий чоловік до коханка. І сама тобі коханка передам. Ум. коханочок. Рибалочки-коханочки та рибку ловили.
Кпити, кплю́, кпиш (з ко́го, з чо́го), гл. Трунить, насмѣхаться. Було не кпити з Микиті, бо Микита і сам кеп. Давно се діялось колись; ще як борці у нас ходили по селах, та дівчат дурили, з громади кпили, хлопців били.
Му́до, -да, с. Ядро (у мужчины, самца).
Наві́са, -си, ж. Свѣсившійся съ деревьевъ и пр. снѣгъ. Cм. наві́сочка.
Підборний, -а, -е. 1) Фальшивый, подложный. Були там купчики проворні, що їздили по ярмаркам, і на аршинець на підборний поганий продавали крам.
2) Относящійся къ каблуку. Шило підборне — для каблуковъ шило.
Підшити Cм. підшивати.
Позсідати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и зсісти, но о многихъ.
Поростягати, го́ю, -єш, гл. Растащить (во множествѣ).
Розшушукати, -каю, -єш, гл. = розшулічити. Розшушукав тоді, шо воно й справді вигадки.
