Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

омити

Омити Cм. омивати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 53.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОМИТИ"
Буцнути, -ся. Cм. буцати, -ся.
Гамір, -мору, м. Шумъ, крикъ. Желех. В містечку почався.... гамір. Левиц. І. 126.
Живки́й, -а́, -е́. Живой, проворный, энергическій. Ярош живкий чоловік. Н. Вол. у.
Завча́сто нар. Зачастую. Тепер завчасто доводиться чувати. О. 1862. III. 31.
Мча́лка, -ки, ж. Вѣстница. Встрѣчено у Котляревскаго: Іриса цьохля проклятуща... Олимпська мчалка невсипуща. Котл. Ен. IV. 53.
Насмоктуватися, -туюся, -єшся, сов. в. насмоктатися, -кчуся, -чешся, гл. 1) Вдоволь насасываться, насосаться. 2) Напиваться, напиться пьянымъ. Сим. 100.
Обтинати, -на́ю, -єш, сов. в. обтя́ти, обітну, -неш, гл. Обрѣзывать, обрѣзать, обсѣкать, обсѣчь. Обтинають крильця пташечкам, щоб вони не позалітали. Стор. МПр. 70. Мечами гілля обтинали. Не їдному молодцеві кучерики обтяла. Чуб. V. 1000.
Панити, -нить, гл. безл. Нравится. Не панить. Не нравится. Шух. I. 83.
Показанщина, -ни, ж. 1) Плата отъ винокуреннаго котла. 2) Особничество, отдѣленіе себя отъ общества. Поп. 68.
Харьківщина, -ни, ж. Харьковская губернія. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.