Доліпи́ти Cм. доліплювати.
Зве́рху нар. Сверху. В вербі корень підмиває, зверху вершок усихає. Нехай ваше зверху буде. Пусть будетъ по вашему. Ум. зверше́чку.
Кіптюга, -ги, ж. = кіптяга.
Ма́рчити, -чу, -чиш, гл. = марнувати, марнотратити. Він не марчив свого добра, а так з добрими людьми прогуляв та пороздарював убожі. Марче моє добро. Хиба він призведе до добра? Одно худобу марчить та й годі.
Обмилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. обмилитися, -лю́ся, -лишся, гл. Ошибаться, ошибиться. Це він обмилився: треба дві копійки, а він дав три. Слухайте, тату: у вас, чи пак у мене, буде синок, — сказала я, обмилившися з радощів. Я бачу, що тута добре обмиливсь.
Пружина, -ни, ж.
1) Пружина.
2) Гибкій шестъ, прикрѣпляемый надъ станкомъ, служащимъ для обточки ступицъ.
3) Ловушка для дикихъ утокъ: силокъ, привязанный къ концу гибкой палки, другой конецъ которой укрѣпляется въ днѣ рѣки или кочкѣ. Подобное же для звѣрей.
Роставати, -таю, -єш, сов. в. ростанути, и ростати, -тану, -неш, гл. Таять, растаять. Під тобою лід ростає, а підо мною мерзне. Тричі крига замерзала, тричі роставала. Упав сніжок на обмежок та вже й не ростане.
Хатонька, хаточка, -ки, ж. Ум. отъ хата.
Хропнути 1, -ну, -неш, гл. Ударить, бросить со звукомъ, разбить (о посудѣ). Не вгадала, як і хропнула вона миску.
Шлунок, -нку, м. Желудокъ. Не йде на шлунок, та й годі. От чоловік і здоровий на силу, а на шлунок не здоровий. І грек, набивши добре шлунок, сміявся та лигав пивце.
