Біга, -ги, ж.
1) Бѣгъ, побѣжка.
2) бігою. Рысью. Кінь біжить бігою.
Вити 2, в'ю, в'єш, гл. Вить, свивать. На Благовіщення і птиця гнізда не в'є. Я собі та й вінки вила. Нехай дівочки не прядуть, нехай Марусі вильце в'ють. Синові дав волоки вити.
Вінчальна матка. Посаженная мать.
Нагріма́ти II, -ма́ю, -єш, гл. Гремѣть слегка. Грім нагріма — дощ буде.
Панча I, -чі, ж. = опанча.
Посилати, -ла́ю, -єш, гл. сов. в. післати и послати, -шлю, -шле́ш, гл.
1) Посылать, послать. Що-неділі до дівчини товариша посилав. Пішли дурня по раки, а він жаб наловить. Посилай, посилай, серденятко моє, частенькії листи. Пошли, Боже, з неба чого нам треба.
2) Двигать, двинуть (рукою, ногою). Став він крадькома до хліба руку посилати. Посилає вперед нога за ногою.
3) — поклон. Кланяться, поклониться. У світлицю ввійшов, — низький поклон послав.
Провесінь, -ні, ж. Начало весны. Настала ж провесінь і воду скрізь пустило. Переносно: молодые годы. А кому нелюбо оглянуться назад себе, спогадать свою провесінь.
Пронизувати, -зую, -єш, сов. в. пронизати, -жу, -жеш, гл. Пронизывать, пронизать; пронзить. Тим поглядом пронизав він княгиню аж до самого серця.
Фуфалиця, фуфелиця, -ці, фуфеля, -лі, ж. = завірюха.
Шолопати, -паю, -єш, гл.
1) Ѣсть зерна (объ уткать).
2) Шуршать, шелестѣть. Миш шолопає.
3) Рыться въ чемъ, перебирать что. Воробці.... шолопають на собі пірє.
