Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

омамити

Омамити, -млю, -миш, гл. Очаровать, обворожить. Окаянний пройдисвіт так усіх омамив, так по душі були темному людові тії лукавії ухватки. К. ЧР. 268.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 52.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОМАМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОМАМИТИ"
Блимання, -ня, с. 1) Мерцаніе, мельканіе, то вспыхиваніе, то погасаніе (объ огнѣ). 2) — очима. Бросаніе взгляда, миганіе глазами, хлопаніе глазами.
Богобійність, -ности, ж. Богобоязливость.
Бомага, -ги, ж. = бумага. Ум. бомажка. Вас. 190.
Мул I, -лу, м. 1) Иль. Твої білі ребра піском занесу, у мул поховаю. Шевч. 58. 2) Урина. То вельзевул попустив мул, з ляку омочився. КС. 1882. IV. 170.
Подітися, -дінуся, -нешся, гл. Дѣваться, исчезнуть. Ой де пішла, де поділася Марусина мати. Мет. 207. Десь ся подів рум'янець з мого личенька? Чуб. V. 138. Де Христос подівся? — На небо знявся. Чуб. III. 350.
Позагилювати, -люю, -єш, гл. Забросить мячи, ударяя палкою.
Поодм.. Cм. повідм..
Похребт, -ту, м. Хребетъ, спина. Бик має міцний похребт. Вх. Лем. 455.
Радніше нар. Охотнѣе.
Скітити, -чу, -тиш, гл. Расточить, потратить. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОМАМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.