Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

омамити

Омамити, -млю, -миш, гл. Очаровать, обворожить. Окаянний пройдисвіт так усіх омамив, так по душі були темному людові тії лукавії ухватки. К. ЧР. 268.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 52.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОМАМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОМАМИТИ"
Ачхи! меж. Чихъ! (Подражаніе чиханію). Хоч табаки понюхаю! —... Нюхнув та — ачхи! Рудч. Ск. І. 4.
Бобровий, -а, -е. Бобровый. Мій кожух новий, ковнір бобровий. Н. п. Боброва шапка. Чуб. ІІІ. 294.
Гав'Язь, -зі, ж. Раст. Symphytum officinale. Вх. Пч. ІІ. 36. Шух. І. 22.
Заколи́хуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. заколиха́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Закачаться, заколыхаться. Опівночі запомнилась і затурготіла під ним земля. Стор. МПр. 42.
Нерожень, -жня, м. Родъ дикой утки.
Повія, -вії, ж. = повійниця. Мир. ХРВ. 313. Мабуть назнав десь повію всесвітню та й віється. Мир. ХРВ. 324.
Припливати, -ва́ю, -єш, сов. в. припливти и приплисти, -ву, -ве́ш, гл. Приплывать, приплыть. Рудч. Ск. II. 19. Припливла до берега.
Складня, -ні, ж. = кладня. Гол. II. 518.
Строма, -ми, ж. Крутизна, стремнина. Та ви бо туди не їдьте, бо там така строма, що й голови цілісенької не буде. Староб. у. Поліз по стромах. Св. Л. 38.
Татульо, -ля, ж. ласк. отъ тато. Ум. татуленько.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОМАМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.