Великий, -а, -е. 1) Большой; великій. Як світ великий, так різне на чім буває. Як у воді не без чорта, так у великого пана не без жида. Великий дурень. великого стоїти. Много стоить; много значить. велика дорога. Дальняя дорога. Ой не їдь, синку, у велику дорогу. велика голова. Умная голова. Нема чого журитися: нехай той журиться, що велику голову має. великий луг. Такъ называлась у запорожцевъ низменность по лѣвой сторонѣ Днѣпра, ниже о. Хортицы, отъ устья рѣки Мокрой Московки до перваго впаденія въ Днѣпръ р. Конки, покрытая огромнымъ вѣковымъ лѣсомъ, болотной травой и высокими камышами. Січ — мати, а Великий Луг — батько. Ой повій, повій, вітре, через море та з Великого Лугу. великий піст. Великій постъ. великий понеділок, вівторок и пр. Страстной понедѣльникъ, вторникъ и т. д. велика руїна. Періодъ въ исторіи правобережной України между 1672 и 1678 г. великий час. Продолжительное время. не за великий час. Въ короткое время. великого коліна, великої руки. Знатный, родовитый. 2) Рослый, высокій. Великий рости та розумний будь. Великий до неба, а дурний як треба. 3) Названіе медвѣдя у гуцуловъ.
Гиря, -рі, ж.
1) Низко остриженный. Бач чого гирі забажалось: кісничків. Забравши деяких троянців, обсмалених, як гиря, ланців, п'ятами з Трої накивав.
2) Гиря. Ум. гиронька. Ой гиронька ложки мила, тонкий хвартух замочила.
Двійчи нар. = Двічи.
Кінцевий, -а, -е. Конечный; послѣдній въ концѣ. На кінцевій тальбі кладе керманич... лише одну керму.
Пацьорки, -ків, мн.
1) Cм. пацьор.
2) Раст. Malva ratundifolia L. Cм. пацірки, пацюрки.
Поболювати, -люю, -єш, гл. Побаливать. Палец поболює мє.
Покумання, -ня, с. Вступленіе въ отношенія кумовьевъ. Покумання... з Галею.
Пря, -прі, ж. Споръ. Бо ти став на прю за мене, вивів мов право. Хто з ним на суд, на прю словесну стане.
Роздумати, -ся. Cм. роздумувати, -ся.
Сумно нар. Печально, грустно. Так мені чогось сумно й боязко, аж моє серце мре. Ум. сумненько, сумнесенько.
