Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

омітати

Омітати, -та́ю, -єш, гл. = обмітати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 53.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОМІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОМІТАТИ"
Гебель, -бля, м. = гембель. Після гебля сокирою. Ном. № 6396.
Ґльо́ґати, -ґаю, -єш, гл. Глотать не жевавши.
Засвід́чити Cм. засвідчувати.
Лоптя́чка, -ки, ж. Щемленіе. Желех. Вх. Зн. 84.
Майо́р, -ра, м. Маіоръ. Ум. майорик.
Перерва, -ви, ж. Перерывъ, пауза, интервалъ, промежутокъ. 2) Раст. Lysimachia nummularia. Вх. Пч. II. 33. 3) Родъ вышивки. Kolb. І. 49.
Пообпоганюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Обгадиться (о многихъ).
Поскрібачка, -ки, ж. Царапающая. Вх. Уг. 262.
Ротяка, -ки, м. Ув. отъ рот.
Темня, -ні, ж. Темень, мракъ. Як ті, що вийдуть із темні на сонце. Вх. (Шейк.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОМІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.