Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

омітати

Омітати, -та́ю, -єш, гл. = обмітати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 53.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОМІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОМІТАТИ"
Бовгар, -ра, м. Болгаринъ. К. МБ. XI. 154.
Занепа́сти Cм. занепадати.
Зацвірча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. О сверчкѣ: застрекотать.
Козловий, -а, -е. Козловый.
Левержет, -та, м. Клокъ волосъ, оставленный спереди надо лбомъ на совершенно остриженной головѣ мужчины; въ настоящее время такъ стригутъ лишь дѣтей. Образецъ стрижки Cм. на портретѣ лубенскаго полковника Максима Ильяшенка. (КС. 1891. I.).
Подешевити, -влю, -виш, гл. Продешевить.
Приворотки, -ток, ж. мн. = приворот. ЗЮЗО. І. 141.
Стоголовник, -ка, м. см. стоголов.
Сточник, -ка, м. Рѣзчикъ-артистъ; такъ называютъ гуцульскихъ артистовъ-рѣзчиковъ но дереву, изготовляющихъ художественныя издѣлія. Шух. I. 301, 304, 246, 247.
Хрусталка, -ки, ж. = хрустка. Вх. Зн. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОМІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.