Вирачкуватися, -куюся, -єшся, гл. Вылѣзть на четверенькахъ, вообще выбраться съ трудомъ на гору (о человѣкѣ, лошадяхъ).
Відкалабанити, -ню, -ниш, гл. Отколотить. Та так його одкалабанили, шо він ледві додому дотягся.
Воюватися, -воююся, -єшся, гл.
1) Воевать. Турецький цару, виїдь на войну, воюватися, муштруватися.
2) Драться. Приходить до неї та й каже їй: ну що, ходім, бабо, воюваться.
Довми́тися, доуми́тися, -млю́ся, -мишся, гл. Додуматься, сообразить, смекнуть. Коли б було не довмився, що робить, то тяжкеє б лихо сталося. Він довмився, що посіяти. Добре ви собі довмилися.
Збо́рчий, -чого, м. Сборщикъ податей.
Напа́шити, -шу, -шиш, гл. = ii. напасти. Скотина напашена.
Обрабовувати, -бо́вую, -єш, сов. в. обрабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Грабить, ограбить. А диви, як тя обрабовує.
Покаменіти, покам'яніти, -ніємо, -єте, гл. Окаменѣть (о многихъ). Він за двері та Онилку й веде за руку. Ми й покаменіли. Вони обидві й покам'яніли.
Поримарювати, -рю́ю, -єш, гл. Позаниматься шорничествомъ.
Хорунжий, -жого, м. 1) Хорунжій, знаменосецъ. Лучче живий хорунжий, ніж мертвий сотник. Убив хорунжого і корогов його приніс до гетьмана. 2) Одинъ изъ участниковъ свадебнаго обряда.
