Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

омочити

Омочити, -чу́, -чиш, гл. = обмочити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 53.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОМОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОМОЧИТИ"
Весілля, -ля, с. Свадьба. Дай, Боже, знати, з ким весілля грати. Ном. № 262. Загоїться, поки весілля скоїться. Посл. відбути, відгуляти весілля. Сыграть, отпраздновать свадьбу. весіллям называются и вообще всѣ участники свадьбы: весілля йде до молодої. О. 1862. IV. 30. Ум. весіленько, весіллячко. Вінець сплете дівчинонька та на весіленько. Млак. 93. Яке ж твоє весіллячко смутне-невеселе. Г. Барв. 208.
Кулибка, -ки, ж. Родъ печенаго хлѣба. Скажіть, синки, своїм жінкам, щоб вони напекли кулибок. Чуб. II. 446.
Можли́во нар. Возможно. Аже знаєш, що се неможливо. Федьк.
Піхтура, піхтуро́ю, нар. = піхом. К. ЧР. 114.
Полеглий, -а, -е. 1) Полегшій. 2) Слежавшійся.
Роз'язувати, -зую, -єш, сов. в. роз'язати, -жу, -жеш, гл. = розв'язувати, розв'язати.  
Стернянки, -но́к, ж. мн. Занозы и ранки на ногахъ, происходящія отъ хожденія по жнивью.
Такнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ такати.
Турків, -кова, -ве Принадлежащій турку. Желех.
Угорі нар. Вверху. Чого хмара не пада додолу, а висить вгорі? Ком. Р. ІІ. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОМОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.