он
Он нар. Вонъ, вотъ. Он глянь! Он що, сестрице, я тобі скажу. Так он з якої се причини. он-о́н, он-он-о́н. Вонъ тамъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 54.
Том 3, ст. 54.