Балу. Употребл. въ выраженіяхъ: балу-балу, галу-балу, тару та балу — болтать. Галу-балу, а свині в ріпі. Я тут балу-балу, а тісто біжит по столу.
Гороби́на, -ни, ж. Рябина, Sorbus Aucuparia L. Горобина роскинула зелений намет і рясно на їй ягід червоно-злотих. Обступили стару, як горобці горобину.
Гу́бці, -бець, ж. мн. Губки. Мандзейко, душейко, дай же ми губці.
Загоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. загорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Загорать, загорѣть (отъ солнца). На те мені мати платок дала, щоб не загоряла. Закривай личко од сонечка, чорні брови од полом'ячка, щоб твій видок не загорів, чорних брівок не посмалив.
Застила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. засла́ти, -стелю, -леш, гл. 1) Застилать, заслать. Столи застилали. Око застила сльозою. 2) засла́ти о́чі. Закрыть глаза, переносно: умереть. Иноді, як прийдеться, так тяжко стане на серці, що й молю Бога, щоб мені очі заслати.
Лу́згати, -гаю, -єш, гл. = лузати.
Обридливо нар.
1) Надоѣдливо.
2) Противно.
Погаятися, -гаюся, -єшся, гл. Помедлить, помѣшкать.
Рота, -ти, ж. Рота. Всі роти, полки у поход пішли. Вийшла козачка за ворота, — сидить жінок ціла рота.
Чайник, -ка, м. Чайникъ. Наливала вона чай, згинаючи свою білу руку, держачи чайник трьома пальцями. Ум. чайничо́к.
