Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

омет

Омет, -та, м. Ометъ, край, пола одежды. Шитії омети, ризи дорогії. Шевч. ІІ. 270.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 53.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОМЕТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОМЕТ"
Вимітка, -ки, ж. По народнымъ повѣрьямъ: призракъ, заставляющій переносить себя отъ села до села. Вх. Зн. 7.
Заміря́ння, -ня, с. 1) Намѣреніе. 2) Замахиванье, намѣреніе ударить. Ні лайка, ні заміряння Максимове нічого їм не подіяли: він заміриться — утечуть, а там зирк! — уп'ять ідуть і дратують його. Чуб. II. 665.
Значитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Мѣтиться, намѣчаться, обозначиться.
Краголь, гля, м. 1) Родъ кегля. КС. 1887. VI. 478. Cм. краколь и скраголь. 2) Родъ скалки для катанья? (Хуста) качала в краглю на столі. Чуб. III. 290.
Погуркати, -каю, -єш, гл. Погремѣть, погромыхать, постучать.
Понагрівати, -ва́ю, -єш, гл. Нагрѣть (во множествѣ).
Понюшити, -шу́, -ши́ш, гл. О животномъ: понюхать воздухъ.
Хихлатий, -а, -е. 1) Пушистый. Хвіст у лиса хихлатий. Вх. Зн. 76. 2) Вѣтвистый. Хихлате смеречє. Шух. І. 185.
Чепати, -па́ю, -єш, гл. 1) = чіпати. Мет. 15. 2) Свѣшиваться. На його матері намітка до кірок чепає. Г. Барв. 86,
Чмола, -ли, ж. Насѣк. Xylocopa violaсеа. Вх. Пч. І. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОМЕТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.