Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

омет

Омет, -та, м. Ометъ, край, пола одежды. Шитії омети, ризи дорогії. Шевч. ІІ. 270.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 53.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОМЕТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОМЕТ"
Безтравний, -а, -е. Лишенный травы. Степ безтравний і безводний.
Відо пред. = від. Старший Галич відо Львова. Ном. № 1010.
Ганетьба, -би, ж. Сильное порицаніе, поношеніе, стыдъ. Її тільки ганетьбою і можна придавити.
Дощува́тий, -а, -е. Дождливый. Дощувате літо. Черк. у.
Закарлю́чити, -ся. Cм. закарлючувати, -ся.
Коритечко, -ка, с. Ум. отъ кори́то.
Рибас, -са, м. Продавецъ рыбы. Черном.
Рябісінько нар. Совершенно пестро, рябо.
Свашчити, -чу, -чиш, гл. = свашкувати. Вх. Лем. 464.
Циганка, -ки, ж. 1) Цыганка. Ти, циганко, ти, моя коханко, оддай мої ключі золотиї. Чуб. V. 954. 2) мн. Раст. Clematis integrifolia Б. ЗЮЗО. І. 118. Ум. циганочка. Чуб. V. 420.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОМЕТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.