Викачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викачатися, -чаюся, -єшся, гл.
1) Валяться, поваляться, покататься по землѣ. Кінь викачався добре. О человѣкѣ: валяться, поваляться, лежать, пролежать долго. Висплються, викачаються.
2) Упавъ въ грязь, испачкиваться, испачкаться. Спіткнувсь, упав і викачавсь у барлозі.
Ди́мати, -маю, -єш, гл. Дуть мѣхомъ. Як піджарити треба, то коваль кричить: димай! димай! За циганом, за його сином тра рано встати. мішком димати.
Конярка, -ки, ж. Конюшня.
Наточка, -ки, ж. Надставка.
Опанування, -ня, с. Овладѣніе, захватъ.
Пороскручуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Раскрутиться, развернуться (во множ.).
Поширяти II, -ря́ю, -єш, гл. 1) Порѣять (о птицѣ). 2) Потыкать, понырять. Треба було переїздить місток, а темно дуже. Поширяв ломакою по мосту, — дірок нема, тоді й переїхали.
Сідак, -ка, м. = сідавка.
Спудити, -ся. Cм. спуджувати, -ся.
Хрещатик, -ка, м. Перекрестокъ.
