Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

огортати

Огортати, -та́ю, -єш, сов. в. огорну́ти, -ну́, -неш, гл. = обгортати, обгорнути. Візьме її та й огорне в ризу золотую. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 37.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГОРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГОРТАТИ"
Гицати, -даю, -єш, гл. 1) Подскакивать при ѣздѣ верхомъ. 2) = чукати.
Клопіт, -поту, м. Забота, хлопоты; безпокойство. Не мала баба клопоту, та купила порося. Ном. № 10058. З клопоту голова болить. Ном. № 10038. І хазяйка з неї добра, роботяща. Як дійшла вона літ, своїх, то я без клопоту хліб їла. МВ. ІІ. 19. от мені великий клопіт! А мнѣ какое дѣло? Ном. № 4987.
Лепети́ця, -ці, ж. Болтунья. Ном., стр. 294, № 121.
Непідлеглий, -а, -е. Независимый. Непідлегла воля духа. К. ХII. 23.
Підстріха, -хи, ж. Мѣсто під стріхою.
Повимощувати, -щую, -єш, гл. Вымостить, выстлать (во множествѣ). Де були в полі стежки, дорожки, волоськими головками повимощував. АД. II. 102.
Помісто, -та, с. = помістя. Лохв. у.
Попрорізувати, -зую, -єш, гл. Прорѣзать (во множествѣ). Стор. МПр. 95.
Сестріниця, -ці, ж. Племянница, дочь сестры. Желех.
Шмальний, -а́, -е́ Жгучій, рѣзкій (о вѣтрѣ). Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОГОРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.