Відтягати, -гаю, -єш, сов. в. відтягти, -гну, -неш, гл. 1) Оттаскивать, оттащить, отволочь. 2) Оттягивать, оттянуть, отвлекать, отвлечь. 3) гласу не відтягне. Не въ силахъ отвести голосъ, заговорить. Лежить, гласу не відтягне ніякого: ні, вже, кажу, не лийте води, не піднімається.
Грезето́вий, -а, -е. Парчевый, глазетовый. Взяла очіпок грезетовий.
Ґе́дло, -ла, с. Приказъ. Розіслав же Іван Рижка ґедло по всім селі.
Догада́тися Cм. Догадуватися.
Карук, -ка, м. и пр. Cм. карюк и пр.
Ля́дер, -ра, м. Верхняя сторона нагольнаго тулупа.
Паляничити, -чу, -чиш, гл. Печь паляниці? Встрѣчено въ слѣд. пословицѣ: Так вже його піч спекла, так його паляничить.
Полуставець, -вця, м. = полустав. XII. Еней тут зараз взяв догадку, велів побігти до дяків, — купить піярськую граматку, полуставців, октоіхів.
Понести, су́, се́ш, гл.
1) Понести, отнести. Лисичка і понесла півника додому. Ой чи ж бо ти, моє серце, натури такої, щоб почув од їдної, поніс до другої. Нечиста його туди понесла! піду, де очі понесуть. Пойду, куда глаза глядятъ.
2) Забеременѣть.
3) Вѣсить, имѣть вѣсъ. Важке бісове сало... мабуть так, що й моє понесе на терезах.
Розглядіти 2, -ся. Cм. розглядати, -ся.
