Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оголошувати

Оголошувати, -шую, -єш, сов. в. оголоси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Объявлять, объявить; возвѣщать, возвѣстить. На ввесь світ оголосили свої гріхи. О. 1862. IX. 25. Король мене банитою-вигнанцем оголосив по Польщі і Вкраїні. К. Бай. 69. 2) Опубликовывать, опубликовать. 3) Избирать, избрать голосованіемъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 37.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГОЛОШУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГОЛОШУВАТИ"
Виразок, -вку, м. = виразка. У мене виразок зробився на нозі — неначе рана. Новомоск. у. Закрапати треба березівкою виразок. Конст. у.
Відзначати, -ча́ю, -єш, сов. в. відзначити, -чу, -чиш, гл. Отмѣчать, отмѣтить.
Гиття меж. Крикъ для понуканія лошадей. Правобер. Cм. гетта.
Запі́лок, -по́лку, м. ? МУЕ. III. 119, 123, 124. Молода стоїть у заполку, ждучи, поки увійде молодий. МУЕ. III. 96.
Пастрама, -ми, ж. Солонина изъ баранины. Св. Л. 48.
Покарбутити, -бучу, -тиш, гл. = покарбуляти. Kolb. І. 196.
Прохарчити, -чу́, -чи́ш, гл. = прохарчувати.
Свидний, -а, -е. = свидовий. Вх. Пч. І. 15.
Чи́брик, -ка, м. Раст. а) = Чебре́ць. а). Шух. І. 22. б)ди́кий. Thymus montanus. Шух. І. 22.
Шведин, -на, м. Шведъ. Звіркує шведин вовком там. Котл. Ен. Була потреба з шведином на морі. Морд. Пл. 126.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОГОЛОШУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.