Бухнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бухати. 1) Ударить. 2) Упасть, свалиться. Він бухнув додолу. 3) Выстрѣлить. Бухнула рушниця. 4) Вспыхнуть. То бухне, то згасне.
Голомовзик, -ка, м. = голомозько.
Гу́ком нар. Много. Дід бабу дрюком: йому меду гуком. Гуком бараболі. Тепер у мене гуком свиней.
Забага́тися, -га́юся, -єшся, гл. = забажатися. Бач, чого забагається.
Залипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. зали́пнути, -ну, -неш, гл. Облипать, облипнуть. Нагаєчка дротяненька, а я, молоденька: у тіло влипає, кров'ю залипає. 282.
Муранділь, -ля, м. Муравей.
Нади́хати II, -ся. Cм. надихувати, -ся.
Ошанцюватися, -цююся, -єшся, гл. Окопаться, засѣсть.
Попадати, -даємо, -єте, гл. Упасть (о многихъ). Обидва попадали мертві. Безлично употребляется и въ ед. ч. Инше попадало між тернину.
Попіля нар. = побіля. Ухопив же го попіля коня, попіля коня, близько стременя.
