Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

огник

Огник, -ка, м. 1) Ум. отъ огонь, огонекъ. 2) Медиц. Пузырчатая сыпь на лицѣ, eczema. ХС. VII. 416.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГНИК"
Випиляти Cм. випилювати.
Виярок, -рку, м. Лощинка, неглубокій оврагъ. Там такий є виярок, то вода й залива инколи. Новомоск. у. (Залюбовск.). Ум. ви́ярочок.
Гертанка, -ки, гертань, -ні, ж. Гортань. Угор.
Жовтю́х, -ха́, м. пт. Lusciola rubecula. Вх. Пч. II. 12.
Забу́ти, -ся. Cм. забува́ти, -ся.
Наби́ток, -тку, м. = набуток 1. Набиток злий не спірний. Ном. № 10374.
Перепел, -ла, м. 1) пт. перепелъ, Tetrao coturnix. Паничі випустили сокола на трепела. Рудч. Ск. II. 111. 2) Крестецъ, os sacrum. Харьк. г. Ум. перепе́лонько. ЗОЮР. І. 25.
Повипинати, -на́ю, -єш, гл. Выпятить (во множ.).
Порозбужати, -жа́ю, -єш, гл. Разбудить (многихъ). Ой устала мила, як не лежала, усю челядоньку порозбужала. Мет. 242.
Цісарія, -рії, ж. Австрія.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОГНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.