Бриньчати, -чу, -чиш, гл. Бренчать. Бандура горлиці бринчала. Котл. Ен.

Ворожнета, -ти, ж. Вражда. Од лихої ворожнети заховаєшся за мене. К. Псал. 81.

Жа́бка, -ки, ж. 1) Ум. отъ жа́ба. А це скаче жаба та й каже: Хто, хто у цій рукавиці? — Я мишка шкряботушка, а ти хто? — А я жабка скрекотушка. Рудч. Ск. II. 2) Регуляторъ въ плугѣ, служащій для подниманія и опусканія леміша. Вас. 199. «Съ передней стороны между граділем и чепігами подкладываютъ дощечку — жабку; это дѣлается для того, чтобы граділь не опускался внизъ». Чуб. VII. 398. — Часть рала. «Чтобы кописть по подвигалась по стовбѣ къ жерткѣ, между ними оставляется изъ крѣпкаго дерева распорка, которая называется жабка». Чуб. VII. 400. 3) Въ блокѣ: двѣ щеки, между которыми обращается каточекъ, колодка съ вырѣзомъ для каточка. Полт. г. Шух. I. 256, 162. Подобный же снарядъ въ гончарномъ кругѣ: между щеками помѣщается веретено круга. Шух. I. 260—262. 4) Палочка, употребляемая въ дѣтской игрѣ того же имени. Ив. 35. 5) Названіе одного изъ играющихъ въ кре́ймашки. Ив. 39. 6) Ракета. К. ЦН. 175.

Одноманітно нар. Однообразно.

Пищуватися, -щуюся, -єшся, гл. Питаться. Парою з розламаного хліба пищуються мертві душі. ХС. III. 56.

Позамикати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Запереть (во множествѣ). Позамикали і церкву, і цвинтарь, і зійшли на кладвище. Кв. Як у церквах та в коморах замки замикаються, так щоб нашим ворогам зуби і губи позамикало. Драг. 38. 2) Заключить, запереть (многихъ). Позамикали всіх парубків у холодну. Харьк. 3) Преградить (многимъ).

Попідгортати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и підгорнути, но во множествѣ.

Причіпка, -ки, ж. Придирка.

Шамотня, -ні, ж. 1) Шелесть, шорохъ. 2) Суетня, возня.

Щебетливість, -вости, ж. Болтливость. Желех.