Баба́хкати, -каю, -єш, гл. 1) Стрѣлять. Десь далеко хтось бабахає. 2) Только одн. Упасть, шлепнуться. Так і бабахнув у воду.
Вугнотати гл. = гугнявити.
Жо́втень I, -тня, м. Сентябрь. Съ этимъ значеніемъ въ словаряхъ Левченка, Уманця і Спілки, Тимченка, въ «Основѣ» 1862, № 9, въ новѣйшихъ календаряхъ: «Рідного Краю» на 1907, «Просвіти» на 1908, «Промінь» на 1908. У галичанъ — октябрь, а для сентября у нихъ — вересень.
Засті́льний, -а, -е. Застольный. Розговорились, трапезуючи... Постановили громадою застільною так...
На́падка, -ки, ж. Рыболовный снарядъ, родъ сака.
Перворідень, -дня, м. Первородный сынъ. Побив тоді Господь в Єгипті перворіднів. Народиться у смерти перворідень.
Рожай, -жаю, м. = врожай. Під рожай проса каші наїсися.
Смирно нар. Смирно, кротко. А в коморі спірно, а у хаті смирно. Ум. смирненько, смирнесенько.
Собака, -ки, м. и ж.
1) Собака. Бреше, мов собака. Гей, братці, втікайте, бо ще старий собака жив.
2) Названіе нѣкоторыхъ изъ играющихъ въ игру пиж.
3) Тяжесть, привязываемая къ концу коледезьнаго очепа.
4) Родъ узора въ вышивкѣ. Ум. собачка.
Чарствий, -а́, -е́ Черствый. Чарствий хліб.
