Безостий, -а, -е. О колосьяхъ: безъ остей, безъ усовъ. Безоста пшениця.
Без'язикий, -а, -е. 1) Не имѣющій языка. Без'язика коняка. 2) Нѣмой, безсловесный. І всі у ряд поставали, наче без'язикі. Дружки без'язикі. Шевченко, вийшовши дивом якимся із тиї темноти притоптаної, похилої, без'язикої.
Блазнючка, -ки, ж. Небольшая дѣвочка, молокососка; дурочка.
Вибекати, -каю, -єш, гл. Вылокать. Собака вибекала миску води.
Виголодатися Cм. виголоджуватися.
Мона́х, -ха и монаха, -хи, м. = чернець. Очнувсь монах, аж смерть в головах. Приїзжающий Гирман, монаха.
Надої́ти Cм. надоювати.
Синятина, -ни, ж. Синякъ. Бє жінку — вона синятини тижнями носить.
Тевкало, -ла, об.
1) Тотъ или та, которые съ жадностью ѣдятъ, производя при этомъ чавканіе. Отсе ще тевкало.
Тин, -ну, м. Плетень, тынъ. Живе, як сорока на тину. Ні в тин, ні в ворота. посл. ум. тино́к, тиночок.
