Ватувати, -ту́ю, -єш, гл. Имѣть намѣреніе, разсчитывать. Я віз ватував купити.
Дебе́лість, -лости, ж. Дебелость, плотность, толстота.
Коба, -би, ж.
1) Капюшонъ въ верхней одеждѣ (в опанчі, кобеняку). Здорові! привітався він, скидаючи разом з кобою й шапку.
2) Рыба: Golio fluviatilis.
Нахвасувати, -су́ю, -єш, гл. О колесѣ: обтянуть ободомъ.
Окатий, -а, -е. Большеглазый.
Попадатися 1, -даюся, -єшся, гл. Распасться, опасть. Шкура попадалась на шиї. Носив сорочку, поки попадалась. Зараз надіну. Моє попадалось, дак оце, спасибі вам, тепер зніму.
Прозористий, -а, -е. Ажурный. Вістря долітців перебивають бляху наскрізь — се прозориста бліха.
Руда, -ди, ж. 1) Руда. 2) Ржавое болото. 3) Кровь. . Руда — не вода. Кинувсь цілюрник і яко мога поспішає; та й кинув їй руду з руки. 4) Дождь сквозь солнце. 5) Дышло въ корчугах, саняхъ для перевозки бревенъ.
Свавільник, -ка, м. = сваволець.
Сей, ся и сяя, се и сеє, мѣст.
1) Этотъ, эта, это. Прости, Боже, сей раз. Сеї ласки я і в жида достану. Се ж наша батьківщина. За сеє ж дівку чорнобриву, товстеньку, гарну, уродливу тобі я далебі що дам. Чом се хата не метена? То се така твоя добрість? сеє не теє. Се да то. Сидимо у її рідні: тепер вони сеє не теє.... балакали, а далі.... се б то. То есть. А його жінка, се б то Олена, що була хорунжівна. коли се. Какъ вдругъ, какъ вотъ. Їдуть собі, коли се — мишаче військо.
