Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

огниво

Огниво, -ва, с. 1) Стальная пластинка въ замкѣ кремневаго ружья, стоящая противъ курка, — въ нее бьетъ кремень. Шух. І. 230. 2) Часть токарнаго станка. Cм. токарня. Шух. І. 305, 306. 3) Въ крышѣ оборога: каждая изъ четырехъ горизонтальныхъ жердей, составляющихъ четвероугольникъ, являющійся основаніемъ крыши. Вх. Зн. 42. Ум. огнивце.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГНИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГНИВО"
Ані! сз. См. союзъ А.
Безпуття, -тя, с. Бездорожье, безпутица. Шейк.
Висміватися, -ваюся, -єшся, гл. Насмѣхаться, издѣваться.
Витінка, -ки, ж. = ви́тівка. Там без витінків не обійдеться. Зміевск. у.
Згидува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Побрезгать.  
Польовина, -ни, ж. Поляна, небольшое полевое пространство. Невеличка польовина, да густі копиці. Чуб. V. 669.
Пообкрадати, -да́ю, -єш, гл. Обокрасть (многихъ). Він уже багато людей пообкрадав. Харьк. у.
Просмалити, -лю́, -лиш, гл. Прожечь (матерію, шерсть, волосы) Я у грубі запалив, собі штани просмалив. Чуб. III. 426.
Протопопівна, -ни, ж. Дочь протоіерея. Зараз на чернігівську протопопівну закинув, та й сам злякавсь од нерівні. Кв.
Розскепатися, -паюся, -єшся, гл. Разщепиться, расколоться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОГНИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.