Дму́хати, -хаю, -єш, одн. в. дмухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Дуть, подуть. Не дмухай проти вітру. Хто спарився на окропі, той і на холодну воду дмухне. Попіл в вічі дмухати. Не дам у ка́шу собі́ дму́хати. Нe позволю вмѣшиваться въ мое дѣло. 2) Только въ несов. в. Пыхтѣть. Росердився та так дмуха, що й не приступай. Въ слѣдующихъ значеніяхъ употребляется только однокр. в.: 3) Ударить, хватить. Як дмухнув мене по пиці, так у мене й голова замакітрилась. 4) Выпить, осушить. Дмухнув чарчину мов тую воду.. 5) Побѣжать, поѣхать, махнуть. Дмухнім лиш братці, ми до неї. Буйволи на сонці помліли; як угляділи воду, так до води й дмухнули. Дмухну́ти дра́ла. Быстро уйти, удрать.
Дуросві́тщина, -ни, ж. 1) = дуросвітство. 2) соб. Обманщики, шарлатаны. Хотів би правду людям говорити, — ведмедем дуросвітщина реве.
Заміря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. замі́рити, -рю, -риш, гл. = замірятися. Із-під бока шабельку витягає, да на тую калиноньку заміряє.
Заяча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Закричать (о лебедяхъ и людяхъ). Випливала лебедочка по воді,... заячала, в воду вдарила крилом.
Зеленкува́тий, -а, -е. 1) Зеленоватый. 2) Немного недозрѣвшій. Ячмінь був зеленкуватий, а він покосив.
Повисипувати, -пую, -єш, гл.
1) Посыпать, усыпать. Стежки все жовтим піском повисипувані.
2) Насыпать (во множествѣ). І коли ті вали повисипувані.
Полоханий, -а, -е. Напуганный, пугливый. Полоханий заєць і пенька боїться.
Роспиток, -тку, м. Разспросъ. Наум пристав до його з роспитками. Без роспитку. Безъ разспросовъ.
Русаля, -лів, мн. Троицкіе святки.
Цюці гл. Дѣтск. мочиться. Хочу цюці.
