Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

огонь

Огонь, огню, м. Огонь. По тім боці огонь горить, по сім боці видно. Мет. 39. ого́нь пускати. Поджигать. огнем піти. Сгорѣть. Бодай сіно огнем пішло і коса зломилась. Чуб. Який то він собі дом коштовний збудував, — то він громовим огнем пішов. КС. 1882. ХП. 503. Ум. огник, о́гничок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 37.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГОНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГОНЬ"
Бадя, (ді м.?) Лѣнивый волъ. КС. 1898. VII. 46.
Болбот, -та, м. Болтунъ. Левиц. І. 257.
Гоні́нник, -ка, м. Пастухъ (въ полонинах), перегоняющій овецъ изъ комори въ струнку, гдѣ ихъ доятъ. Шух. I. 193.
Накарбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1) Нарѣзать, насѣчь, сдѣлать насѣчки на чемъ. Накарбував мов пугою по воді. Ном. № 3938. 2)на ко́му. Записать нарѣзками на комъ-либо долгъ. На тобі... більш накарбовано, ніж у тебе волосся на голові. К. Бай. 44.
Павиний, -а, -е. Павлиній. Тоді я, мати, прийду до вас, як павине пір'я на спід потоне. Чуб. V. 881.
Пороздвоюватися, -дво́юємося, -єтеся, гл. То-же, что и роздвоїтися, но во множествѣ.
Сімнадцятий, -а, -е. Семнадцатый. Минув мій рік шіснадцятий, сімнадцятий починаю. МВ. І. 84.
Тутошній, -я, -є. = тутешній.
Уїдливо нар. Назойливо, неотвязно. Та так же в'їдливо причепився, що й не од женеш. Харьк. у.
Черствіти, -вію, -єш, гл. Черствѣть. Хліб черствіє. Дещо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОГОНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.