Береговисько, -ка с. Прибрежье.
Букурійка, -ки, ж. см. букурія.
Зави́ритися, -рюся, -ришся, гл. Разсердиться, разгнѣваться.
Загомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Заговорить. Ой цюкнув раз перший — вона зашуміла, ой цюкнув раз другий, та й загомоніла. А ні поспитати, а ні загомоніти до неї. Иногда употребляется въ смыслѣ: прикрикнуть, строго и съ укоромъ заговорить съ кѣмъ. Батько аж загомонів тогді на його: «Та чи довго ти гави тут ловитимеш?» Въ прилож. къ толпѣ, значитъ: загалдѣть. То тихо було, а то як загомоніла вся громада, — такого крику!
Зрадувати, -дую, -єш, гл. Обрадовать.
Підслизити, -зю́, -зи́ш, гл. Смочивъ, сдѣлать скользкимъ. Дощем підслизило трохи шлях і коні аж падають.
Побігнути, -гну́, -неш, гл. = побігти. Побігне із костела.
Снувавник, -ка, м. Дощечка или деревянная ложка съ двумя дырами, сквозь которыя проходять нитки основы — употребл. при снованіи основы.
Ступатень, -тня, м. Часть толчеи. Cм. ступа походюча.
Устряти Cм. устрявати устугва, -ви, ж. Полоса отрѣзанной кожи, ремень.
