Глиця, -ці, ж. 1) Деревянная игла: а) для нанизыванія капустныхъ листьевъ. б) для вязанія сѣти. в) вмѣсто челнока при тканіи ситъ и рѣшетъ. 2) Хвоя, игла хвойнаго дерева. 3) Балясина, столбикъ въ перилахъ, оградѣ. 4) Въ крылѣ вѣтряной мельницы: каждое изъ поперечныхъ бревнышекъ, проходящихъ сквозь рамено, на которыхъ настлано крыло. 5) Поперечная соединительная жердь, поперечное соединительное бревно, напр. въ боронѣ. 6) = кладка. Гей там річка, через річку глиця. 7) «Деревянная линейка съ закрѣпленнымъ концемъ и вырѣзомъ для наматыванія пряжи при плетеніи сѣтей». 8) При тканіи ковра: линейки для раздѣленія верхнихъ и нижнихъ рядовъ основы ковра. Ум. гличка.
За́ймань, -ні, ж. 1) = займанщина. По займані, пліндровині шляхетській живе народ. Була у нас у займані на Галах береза суховерха... Чия вона? Нічия, так як сама займань — громадська. 2) у за́ймані бу́ти. О домашнихъ животныхъ: быть заарестованными послѣ поимки на потравѣ. Кабан твій у займані, викупи, то й візьмеш! Вже наші телята два дні в займані у Кисляка: у житі ка' піймав.
Зальо́тний, -а, -е. 1) Любящій ухаживанія, волокитство. Там така удалась зальотна: хоч як мати лає, а вона таки вискочить на вулицю. 2) Удалый. Стояло військо тут зальотне, волове, кінне і піхотне. Словарь.
Крепачка, -ки, ж. Крѣпостная. Ти, дякувать Господеві, не крепачка: твоя праця не згине дурно.
Лаючий, -а, -е. Любящій ругаться. Лаюча баба. Чоловік був надто смирний, а жінка лаюча.
Мняси́во, -ва, с. Мясное; мясная пища, кушанье. Столи його погнулись від м'ясива. На обід у запорожців мало подавали м'ясива, а все тілько рибу.
Позадовольняти, -ня́ю, -єш, гл. Удовлетворить (многихъ).
Позвінчувати, -чую, -єш, гл. Повѣнчать (многихъ).
Хутрянка, -ки, ж. Шубка женская. Надіну хутрянку, вийду, сядемо у садочку та й просидимо цілу ніч.
Шерег, -гу, м. Рядъ, шеренга. Три шереги народа. Узяв Нечай ляхів класти трома шерегами.
