Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

огонь 2

Огонь 2, -ні, ж. = огоня. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 37.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГОНЬ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГОНЬ 2"
Відпарь, -рю, м. На болотѣ: не заростающее и не замерзающее мѣсто.
Грубу́ля, -лі, ж. Толстуха. Мати грубуля, дочка товстуля, а син кучерявий. (Загадка: печь, огонь, дымъ). Ном., ст. 299, № 301.
Допта́ти, -пчу́, -чеш, гл. = топтати. Грин. ІІІ. 518. Взулася в черевички та й по хаті допче. Чуб. V. 156. Ми півроку допчемо, нім осьмак найдемо. Гол. І. 128.
Жихуне́ць, -нця́, м. Раст. чистотѣлъ, Chelidonim majus L.
Мости́тися, мощуся, -стишся, гл. 1) Моститься, умащиваться, усаживаться, примащиваться, прилаживаться. Моститься, як то їй сісти. Св. Л. 14. Все моститься, щоб поживиться. Гліб. 75. Панувати мостяться над нами. К. ЦН. 190. 2) Вить гнѣзда. Горобці мостяться під стріхою, а ворони на дереві.
Нами́мрити, -рю, -риш, гл. Наговорить невнятно.
Перепрос, -су, м. Извиненіе. Нептун з Еолом з перепросу дали такого переносу, що й досі зашпори щемлять. Котл. Ен. VI. 10.
Потушити, -шу́, -шиш, гл. Потушить.
Розставатися, -таюся, -єшся, сов. в. розстатися, -стануся, -нешся, гл. Разставаться, разстаться. Ох і тяжко-важко, як хто кого любить, а ще тяжче, як хто розстається. Н. п.
Туша, -ші, ж. Туша. Туші жидам та й попродав, шкіри в кожух наклав. ЗЮЗО. II. 546. Ум. тушка. Лисичка-сестричка тушку з'їла, а кишечки під себе поховала. Мнж. 4.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОГОНЬ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.