Віз, воза, м. 1) Возъ, телѣга. Род. мн. віз и возів. Части воза: снасть, ящик, колеса, голоблі или війя съ ярмом (Cм. все это ). Треба, як п'ятого колеса до воза. Привезено сіна тридцять віз. віз літерняк. Cм. літерняк. 2) Созвѣздіе Большой Медвѣдицы. Віз на небі вниз повертавсь. Глянув на зорі, аж Віз уже докочується геть-геть. 3) Родъ карточной игры: свои козыри. підвезти воза, візка. Поддѣть, сдѣлать неожиданную непріятность. Ум. візок, возик, візочок, возичок.
Ду́рно нар. 1) Даромъ, безплатно, безвозмездно. Усім дівкам продає, своїй Домні дурно дає. 2) Напрасно, да ромъ. Жаль мені дівчиноньки, що журиться дурно. Не дурно Івася Вдовиченка кінь по степу гуляє, видно нашого первого лицаря на світі немає. Ум. дурне́нько, дурне́сенько.
Змоскаліти, -лію, -єш, гл. Обрусѣть.
Недоїдок, -дка, м. Объѣдокъ. На столі стояли недоїдки вечері.
Первопідстава, -ви, ж. Первое основаніе, базисъ.
Погонь, -ні, ж. = погоня. Погонь за мною. Буде, за нами з города Азова велика погонь уганяти.
Получити, -чу, -чиш, гл. = улучити. Стрілець уміє... добре получити — вцілити звіря.
Соколинча, -чати, с. = соколя. У тебе соколинча, а в мене совинча.
Толуб, -ба, м. = тулуб. Ум. толубець.
Хвальба, -би, ж. 1) Похвала, хваленіе. Хвальба сорочки не дасть. Власна хвальба не платить. 2) Хвастовство. Хвальба повні торби, а в тіх торбах пусто. 3) Угроза.
