Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

огняник

Огняник, -ка, м. Птица Lanius ruficeps. Вх. Пч. II. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГНЯНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГНЯНИК"
Брезулець, -льця, м. = бредулець. Вх. Зн. 4.
Відьо́ха, -хи, ж. = Ві́дьма. На ню у нас подейкують, що вона таки відьоха. Зміев. у.
Диктува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Диктовать. Левиц. Пов. 226.
Завідьмува́ти, -му́ю, -єш, гл. Околдовать. Дочку завідьмувала якась ледащиця.
Однозор, -ра, м. Одноглазый. Бог дав чоловіка: і сонливий, і заїка, однозор і шульга, перебита нога. Аф. 415.
Порозліплювати, -люю, -єш, гл. Разлѣпить слипшееся (во множествѣ).
Приджиджулитися, -люся, -лишся, гл. = причепуритися. Сим. 182.
Рядок, -дка, м. 1) Ум. отъ ряд. Сідають дівчата рядком на приспі. Чуб. III. 100. 2) Строка въ книгѣ. Ум. рядочок. Пливуть качки в два рядочки. Мет. 56.  
Татеньків, -кова, -ве Отцовскій.
Тинина, -ни, ж. Колъ изъ плетня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОГНЯНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.