Відв'Язати, -ся. Cм. відв'язувати, -ся.
Докоси́ти, -ся. Cм. докошувати, -ся.
Жи́чити, -чу, -чиш, гл. = зичити. Тим не жичу тобі лиха, роскажи, будь ласкав, зтиха. Боярину, красний паничу, доброго здоров'я жичу.
Закови́знути и закови́зти, -зну, -неш, гл. 1) Застыть, окоченѣть. Такий п'яний, що де упав, там і заковиз. Так, як його корчило, бідного хлопця, перед смертю, — так вїн і заковиз. 2) Залечь, запасть. Кохання мабуть йому далеко у серці заковизло.
Конечно нар. = конечне.
Озьмінь = узьмінь.
Перекупляти, -ля́ю, -єш, гл. = перекуповувати.
Погоститися, -щу́ся, -стишся, гл. Быть въ гостяхъ, провести время съ гостями. Ой устань, мила, та й пробудися, я до тебе прийшов погоститься. Запросим до себе та погостимося трохи.
Порозуміння, -ня, с. Взаимное пониманіе; солидарность.
Чубрій, -рія, м.
1) Человѣкъ съ длинными волосами. Переносно: мужикъ. І до нашого брата, простого козака, не хилилась якось.... чубріями звала. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб.
2) Названіе вола съ клочкомъ шерсти между рогами.
3) = чуботрус. Такого дам чубрія, щоб не чіплявсь.
