Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

огняник

Огняник, -ка, м. Птица Lanius ruficeps. Вх. Пч. II. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГНЯНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГНЯНИК"
Баталія, -лії, ж. Сраженіе, битва. ЗОЮР. І. 123. Климовський... служив в полку пана Кочубея на баталії з шведами. Котл. Н. П. 398. Треба було цару йти на баталію. Чуб. II. 215.
Ворожиль, -ля, м. = ворожбит. Вх. Лем. 400.
Дові́дати, -ся. Cм. Довідувати, -ся.
До́спі́х, -ху, м. Успѣхъ, успѣшность. А в ділі все нема доспіху, — куди ні глянеш, — все не те. Алв. 9.
Зазо́рити, -рю, -риш, гл. Заподозрить. Левч. 44.
Куревиця, -ці, ж. Мятель, вьюга. Желех.
Покотило, -ла, с. Большой горшокъ. Варить борщ у такому покотилі, як відро. Ком. II. № 235.
Пустоб'Яка, -ки, об. Пустой, распущен ный человѣкъ. Тілько пустоб'яки жалкують за шинком, а добрий чоловік не жаліє. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Пшенишнище, -ща, с. = пшеничище. Вас. 196.
Совгач, -ча, м. Песть въ сукновальнѣ. Мик. 481.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОГНЯНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.