Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

огняник

Огняник, -ка, м. Птица Lanius ruficeps. Вх. Пч. II. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГНЯНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГНЯНИК"
Арда́н, -ну, м. = Орда́нь 2. МУЕ. III. 39.
Безнапасно нар. Не зная, гори, счастливо.
Вражий, -а, -е. Чертовъ, чертовскій, діавольскій. Чи ви пани, чи ви ляхи, а ми запорожці: пам'ятайте, вражі сини, шо ми вам не хлопці. Ном. № 12510. Було б тобі, вражий сину, нас трьох не кохати. Мет. 103., Ув. враженний. Е, враженний сину! Черк. у.
Гу́бочка, -ки, ж. Ум. отъ губа.
За́га, -ги, ж. Изжога. Зага пекла. Канев. у. МУЕ. III. 55.
Застоя́ти, -ся. Cм. застоювати, -ся.
Понасовувати, -вую, -єш, гл. = понасувати.
Порозселюватися, -люємося, -єтеся, гл. Разселиться (о многихъ).
Торувати, -ру́ю, -єш, гл. Утаптывать, пролагать дорогу. Шейк.
Челядний, -а, -е. Слугамъ принадлежащій, свойственный. Желех. челядна хижа. Кухня. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОГНЯНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.