Гаморити, -рю, -риш, гл. Кричать, шумѣть. Люде гаморят, дерево тріщит, сичит, солома прискає, огонь шепотит (на пожежі). Жінка гаморить на мене, теща і всі гості якось косо дивлються.
Листо́вний, -а, -е. Письменный.
Міща́нський, -а, -е. Мѣщанскій. Тогдішніми часами міщанських і мужичих дітей не приймали в гімназію.
Мо́рскати, -каю, -єш, гл. Хлестать, бить. А тут лях за чуб хватає і скляницею межи очі морскає.
Налипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. налипнути, -ли́пну, -неш, гл. Налипать, налипнуть.
Неодмовний, -а, -е. Безотговорочный.
Рист! меж. Крикъ на овецъ, когда гуцульскій пастухъ, перегоняетъ ихъ изъ одного помѣщенія въ другое для доенія.
Снігур, -ра, м.
1) пт. снигирь, Pyrrhulа vulgaris.
2) = снігурка.
Таланливий, -а, -е. Счастливый.
Швабка, -ки, ж. Нѣмка.
