Веретенечко, -ка, с. Ум. отъ веретено.
Війнути, -ну, -неш, гл. Подуть, повѣять. Хатина чепурно вибілена, тепла та ясна, тиха та щасна, війнула на його якимсь теплим духом. Cм. вінути.
Ґаздува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Хозяйничать. Як я буду ґаздувати такий молоденький?
Дара́бчик, -ка, м. Кусочекъ. Загубив я дарабчик свічки. Дарабчик хліба.
Обиватель, -ля, м. Обыватель, гражданинъ.
Підлеглий, -а, -е. 1) Подчиненный.
2) Прѣлый. Підлегле борошно.
Понасторошувати, -шую, -єш, гл. = понасторочувати. Вітряки на горбах понасторошували крила.
Приписа́нець, -нця, м. Вновь приписавшійся къ обществу; натурализованный. Потім стали ходить до нас оті приписанці, що приписались з чужих сел, то вже не те пішло.
Просілне, -ного, с. Родъ кушанья. Готова страва вся стояла.... просілне з ушками, з грінками і юшка.
Шпуляр, -ра, м. У ткачей: инструмента для наматыванія нитокъ на шпульку. Въ восточной Галиціи шпуляр то же, что и ремісник. Части его: слупки (у ремісника лаби) веретено, замахове колесо, лучо́к.
