Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оговтатися

Оговтатися, -таюся, -єшся, гл. Освоиться. Трохи оговтавсь і не боїться нічого. Рудч. Ск. І. 93.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГОВТАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГОВТАТИСЯ"
Кишечка, -ки, ж. Ум. отъ кишка.  
Ладун, -на, м. Вьюкъ? (Хазяїн каравана) одв'язав ладун од трока, відро оливи наточив. Мкр. Г. 40.
Нахаркати, -каю, -єш, гл. Нахаркать, наплевать. Драг. 1.
Обережний, -а, -е. Осторожный.
Огребти, -ся. Cм. огрібати, -ся.
Повчити, -чу, -чиш, гл. Сооружать? мастерить? Хату повчу, та й не сповчу й досі. Вас. 208.
Поскасовувати, -вую, -єш, гл. Уничтожить, упразднить (во множествѣ).
Принуждатися, -даюся, -єшся, гл. Одолжаться у кого, обращаться въ нуждѣ. Хто їх зна, як вони жили; вони до мене нічим не принуждались, а я їх не богарадив; не було так, щоб вони запрошували про що, і не знаю я про них. Екатер. у.
Сапуга, -ги, ж. = пужално. Вх. Зн. 62.
Челестник, -ка, м. = челюстники. Радом. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОГОВТАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.