Гінець, -нця, м.
1) Гонець, курьеръ.
2) Лицо, которое обязано созвать на сходку членовъ цеха.
Гов'Єдо, -да, с. Рогатый скотъ. (На границѣ съ Угорщиной и въ Галиціи).
Гра́ти, гра́ю, -єш, гл. 1) Играть на инструментѣ. Бас гуде, скрипка грає. Не в тую дудку грають. 2) Играть въ какую либо игру. Ой та сіли вечеряти, по вечері в карти грати.Собі очиці зав'язала і у панаса грати стала. 3) Гра́ти весі́лля. Играть свадьбу. Дай, Боже, знати з ким буду весілля грати. 4) Дѣлать быстрыя, рѣзвыя движенія напр. летая. У лузі маківка весною зацвіла.... Бабок, метеликів над нею грає сила. Як назліталось до неї тих відьом — сила! Давай його шукать; грали, грали по хаті, — ніяк не найдуть. О лошади: гарцовать. Грайте, коні, під нами! Грай, кониченьку, під молоденьким Богданком. Гра́ти коне́м. Гарцовать, скакать на лошади. А попереду N коником грає, коником грає, мечем махає. Ри́ба гра́є. Рыба выбрасывается на поверхность воды. 5) Язико́м гра́ти. Льстить, пресмыкаться. 6) Мо́ре гра́є. Море бушуетъ. У неділю вранці-рано сине море грало. Як ось і море стало грати, великі хвилі піднялись, і вітри зачали бурхати, аж човни на морі тряслись. 7) Со́нце, зі́рниця, мі́сяць гра́є. Влестить, играетъ.По той бік Росі грала зірниця. Сонце грає, вилискується в дощових краплях. Красно грає весняне сонце на чистому небі. 8) Гра́ти в дзвони. Звонить. Весь день во всі дзвони грали. 9) О медѣ, пивѣ: бродить, играть. Мед вже почав у бочці грати. Чи не той то хміль.... що у пиві грає.
Знищення, -ня, с. Уничтоженіе, истребленіе.
Клюга, -ги, ж. Металлическій наконечникъ копья. Чи не носить хто клюги в кишені? — Я ношу! У мене й ратища постругані... — І в мене клюга за халявою... — Не гаразд, братці, як пан із надвірніми наскочить. Колоти їх по́рано ще... Кете сюди, позасовуємо під сіно. — Люде достають із кишень і з-за халяв клюги тисовії.
Кнур, -ра, м. Боровъ. Кнур у берлозі.
Правосудець, -дця, м. Правый судья. Це наші правосудці так розсудили їх.
Пруський, -а, -е. Прусскій.
Часний, -а́, -е́ 1) О работѣ: зависящій отъ времени, въ которое наиболѣе удобно дѣлать, напр. копати канаву — часна робота, такъ какъ для совершенія ея необходима хорошая погода, въ дождь копать нельзя.
2) Своевременный (о родахъ). Часна дитина.
Черець, -рцю, м. = червець 2 — 4. Ой плахотка-червчаточка, на три пальці черцю. Ум. черчик.
