Безокий, -а, -е. Безглазый. Безокая фортуна.
Брич, -ча, м.
1) Бритва. ще я тебе щербатим бричем виголю. Будешь ты еще меня знать, я тебѣ еще задамъ.
Друкі́вля, -ля, с. Шрифтъ? Як се ті книжки друкують? Там є друківля таке, що його прикидають, чи що?
Заку́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. закури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Начинать, начать дымить, задымиться. Занялось хати, перекинуло вогонь на другу, — он уже й та закурилася. бода́й тобі закури́лось. Бранное пожеланіе пожара. Що не по їх, зараз: «щоб і подзвонилось, щоб і закурилось». 2) Закуриваться, закуриться. Ніяк не закурюється люлька, — тютюн вохкий. 3) Закапчиваться, закоптиться, потемнѣть отъ дыму. Увесь дім закуривсь і почорнів од диму. Огнище розложив таке, що аж небо закурилось, аж до Бога дим дойшов. 4) Начинать, начать пылить, запылить. Не жаль мені доріженьки, що закурилася. Гогорится также и о снѣгѣ. От схопилась хуртовина, закурилася долина. 5) Запыливаться, запылиться, покрыться пылью.
Индичина, -ни, ж. Мясо индѣйки, индюка.
Пообсмолювати, -люю, -єш, гл. Осмолить (во множествѣ).
Сніцарь, -ря, м. = сницарь.
Тута нар. = тут. Зачекай тута. Що все тута не по нашому, що все тута по иначому.
Харити, -рю, -риш, гл. Чистить. Всі птиці харили кирничку, те й пані казали.
Шипотіти, -почу, -ти́ш, гл. Шипѣть. Шипотить гадюка.
