Відмінювати, -ся, гл. = відміняти, -ся.
Глузливий, -а, -е. Насмѣшливый. Вона в мене добра й вірна жінка, тілько дуже жвава, жартлива й глузлива.
Зустрічний, -а, -е. Встрѣчный. А зустрічний каже: як же ми розійдемось, коли місточок узенький?
Клямка, -ки, ж. Щеколда. Коли чує, — хтось лапає біля клямки; відчинив двері. Клямка запала. Дѣло кончено, поздно ужъ. Ум. клямочка. Вона зараз притягне залізну клямочку з гвіздочком.
Мо́вно нар. Говорливо, разговорчиво, словоохотливо; рѣчисто.
Невістюк, -ка, м. = бабій.
Підмастерок, -рка, м. Подмастерье.
Поборсень, -сня, м. Постромка.
Розбухикатися, -каюся, -єшся, гл. Раскашляться.
Сварити, -рю́, -риш, гл.
1) Бранить, грозить. Батько сварить, а мати лучче: не ходи, сину, на зальоти більше. Не свари на мене.
2) Ссорить.
