Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

огородник

Огородник, -ка, м. Огородникъ. Чуб. І. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 37.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГОРОДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГОРОДНИК"
Варовня, -ні, ж. Сторожевая башня. Уман. І. 17.
Вартарка, -ки и вартарня, -ні, ж. Сторожка, будка для сторожа или часового. Желех. Вх. Зн. 5.
Гойкати, -каю, -єш, гл. Кричать. Вх. Зн. 11.
Загурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Загремѣть, застучать, затрещать, почти то-же, что и загуркотіти 2; иногда просто зашумѣть сильно. Зашумить садок, стемніє світ і загурчить дощ об землю. МВ. (О. 1862. III. 42). 2) Упасть, скатиться съ шумомъ, стукомъ, а иногда и просто упасть съ высоты. Так він і загурчав з кручі!
Зажива́ння, -ня, с. Употребленіе. Все на частім заживанню належить. Ном. № 5785.
Мохови́к, -ка́, м. Раст. Boletus subtomentosus. ЗОЮР. І. 114.
Нехлюя, -люї, ж. Неряха.
Поголубити, -блю, -биш, гл. Поласкать. Вх. Зн. 51.
Розворовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. розворуватися, -руюся, -єшся, гл. О возѣ: быть удлиненнымъ при помощи шеста. Чуб. VII. 403.
Рохкати, -каю, -єш, гл. Хрюкать. Маркев. 97. Бери хоч свинку, аби на мене не рохкала. Мнж. 164.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОГОРОДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.