Блідний, -а, -е. = блідий
Жи́чечка, -ки, ж. Ум. отъ I. Жичка.
Загоготіти, -гочу́, -ти́ш, гл. Загудѣть глухо. Загоготів якийсь підземний глас. В печі загоготіло.
Коріння, -ня, м. соб.
1) Коренья. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума. В Лесі тільки й було роботи, що копати коріння, варити зілля.
2) Пряности. Ум. коріннячко. Щоб ті сади висохли аж до коріннячка.
Моко́тя, -ті, ж. = мокоти́ря. Стрига-мокотя. Гиря-мокотя сидить моркотя.
Нала́суватися, -суюся, -єшся, гл. Налакомиться.
Позавгорідно нар.
1) — іти. Идти за огородами, а не улицей, идти окольнымъ путемъ.
2) — казати. Говорить не прямо. Ви ніколи мені щиро не кажете, а завжди манівцями, позавгорідно.
Потирка, -ки, ж. = потерча?
Розґедзґатися, -ґаюся, -єшся, гл.
1) Разбѣгаться, мечась подъ вліяніемъ боли отъ укусовъ насѣкомыхъ (о четверон. животныхъ).
2) Расшалиться, раскапризничаться.
3) Разсердиться. Грицько дуже розґедзґався.
Роскошелюб, -ба, м. Сибаритъ. (Збудилися турки роскошелюби.
