Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

огрядний

Огрядний, -а́, -е́ Дородный. Огрядний високий парубок. МВ. І., Ум. огрядне́нький. Хоч низенька, так огрядненька. Посл. Стріла нас панночка сже доросла й огрядненька собі. МВ. І.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 37.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГРЯДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГРЯДНИЙ"
Безвістно нар. Безвѣстно, невѣдомо. Десь дівся безвістно. Волч. у.
Мигті́ти Cм. миготати.
Наторгуватися, -гуюся, -єшся, гл. Наторговаться.
Панів, -нова, -ве Принадлежащій барину. Ото прийшла до панової хати. Рудч. Ск.
Полузка, -ки, ж. Низка (коралловъ и пр.). Вх. Зн. 52.
Понадбірати, -ра́ю, -єш, гл. Отобрать часть (во множествѣ). Понадбірай картоплі з мішків, а то такі повні, що й не зав'яжеш. Харьк. у.
Потіпати, -па́ю, -єш, гл. Потрепать. На тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала. Рудч. Ск. II. 44. Потіпати за бороду. ХС. IV. 23.
Притрусити Cм. притрушувати.
Рази, -зів, м. мн. ? Він на другу весну плуг і рази забравши і між пшеницею і житом пооравши, в середині горох увесь засіяв свій. Г. Арт. (О. 1861. III. 96).
Цілковий II, -вого, м. Рубль, цѣлковый. О. 1862. X. 112. Василь і викинув Марусі на тарілку цілкового. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОГРЯДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.