Жвакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Глодать. Вовки сіроманці набігали, тіло козацькеє рвали, по балках, по тернах жовту кість жвакували. 2) = жва́кати.
Знититися, -чуся, -тишся, гл. = знітитися. Прийшов, знитившись до волости. Прийшов до старшини, знитивсь, ніби зіправди вбогий, слабий.
Марни́ця, -ці, ж. Пустякъ, ничтожная вещь.
Поволоктися, -чу́ся, -че́шся, гл. Потащиться. О!.. стягтись та поволоктись: казав чоловік — маку дам. Сама вона кудись поволоклась із сусід, бо вона в сусідах жила.
Погуторити, -рю, -риш, гл. Поговорить, поболтать. Ідіть, тітко, посидимо, погуторимо.
Покидище, -ща, с. = покидько, покидька. Чия вона? — Ет, чия там! — покидище.
Роскоштувати, -ту́ю, -єш, гл. = роскуштувати.
Смажити, -жу, -жиш, гл.
1) Жарить. Смажити яєшню. Молоко на сковороді смажити. Смажено, печено в смолі, не кажи, що ея діє в школі.
Ухати, ухаю, -єш, одн. в. ухнути, -ну, -неш, гл. Кричать, крикнуть: ухъ! Плачеш, плачеш, та й ухнеш.
Черчати, -чу, -чиш, гл.
1) = бряжчати. Ванц ( = ланц) черчит. Черчит пінязми.
2) Журчать. Вода черчит.
