Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оголоска

Оголоска, -ки, ж. Объявленіе, извѣщеніе. Оголоски оголошував у церкві. Вх. Уг. 255.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 37.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГОЛОСКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГОЛОСКА"
Вигадниця, -ці, ж. Выдумщица. Желех.
Грибови́ще, -ща, с. Мѣсто, гдѣ растутъ трибы. ЕЗ. V. 167.
Дря́пець, -нця, м. Хорошо, легко вскарабкивающійся на высоту. Нехай він лізе на вишню — він дряпець. Елисаветгр. у.
Зажада́ти, -да́ю, -єш, гл. Пожелать, потребовать.
Істотне нар. Дѣйствительно; точь-въ-точь. Я не зрікаюсь: коні істотне були в шкоді. Могил. у.
Очеретуватий, -а, -е. Поросшій камышемъ. Очеретуватий степ.
Пауз, -за, м. = і. Рубель 1. Вх. Лем. 447.
Покупити, -плю́, -пиш, гл. Купить. Дивітеся, чоловіченьки, які в мене черевиченьки! Оце ж мені пан — отець покупив. Мет. 118.
Попортяний, -а, -е. = портяний. Гол. Од. 55.
Ускочити Cм. ускакувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОГОЛОСКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.