Безприпорий, -а, -е. О волѣ: не имѣющій возвышенія въ концѣ шеи, на которое упирается ярмо. Cм. припір. Безприпорий віл.
Безпутній, -я, -є. Безпутный, непорядочный. І так люде зовуть уже безпутною.
Вівсище, -ща, с. Поле, съ котораго снятъ овесъ.
Грасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Вытаптывать. Татари стояли, копитами землю грасували.
Змокати, -ка́ю, -єш, сов. в. змо́кти, -кну, -неш, гл.
1) Мокнуть, смокнуть. Лінивіш в своїй хаті змокне.
2) Иносказательно: горѣть, сгорѣть. Cм. мокти.
Кабутка, -ки, ж. Игра, во время которой бросаютъ палку такъ, чтобы она ударялась то однимъ, то другимъ концомъ о землю.
Мирови́й, -а́, -е́ Мировой. Вже що піп ізв'язав, того ніхто не розв'яже, — хиба мировий розлуку дасть.
Простірно нар. Просторно. Нам було простірно й затишно.
Розриватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розірватися, -вуся, -вешся, гл. Разрываться, разорваться. Сам чобіт заший, коли розірвався. Серце моє розривається, дивлячись на вас. Ой нехай плаче, розірветься, а уже мене не дождеться.
Скрипучий, -а, -е. = скрипливий. Скрипуче колесо довше ходить.
