Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

никання

Никання, -ня, с. Шатанье, хожденье, блужданье съ мѣста на мѣсто.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 564.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НИКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НИКАННЯ"
Важений, -а, -е. 1) Взвѣшенный. 2) Выдаваемый по вѣсу. А щоб ніхто не діждав, щоб я важений хліб їла. Кв. П. І. 152.
Виявлювати, -люю, -єш, гл. = виявляти. Радощів своїх нікому не виявлює. Г. Барв. 454. Пишучи у Київ у такім гарячім тоні, я виявлював себе аж надто виразно. К. XII. 11.
Відгожатися, -жаюся, -єшся, сов. в. відгодитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Отлучаться, отлучиться. В иншого (москаля) є й гроші, купив би собі чого, та не взята річ: не можна йому відгодитися. Дісне кажу тобі: його немає в селі; він десь поїхав, одгодивсь на малий час. 2) Отплачивать, отплатить услугой за услугу, пригодиться въ бѣдѣ. Гонять вовки козу. Коза каже...: «Оборони!» Той.... узяв і вбив вовка. Коза йому сказала: «Я тобі одгоджуся в турецькій землі. Грин. II. 64.
Воркотун, -на, м. Ворчунъ.
Дзи́ґличок, -чка, м. Ум. отъ дзиґлик.
Кропив'янка, -ки, ж. Птица: крапивникъ, Troglodytes parvulus. Конст. у.
Непідвладність, -ности, ж. Независимость. Желех.
Півторачок, -чка, м. Ум. отъ півторак.
Пригіст, госту, м. Привѣтствіе. Шутка зачинає відгравати на пригіст. Федьк.
Прокид, -ду, м. Пробужденіе. Прокид від сну. К. Дз. 110.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НИКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.