Багнути, -ну, -неш, гл. Сильно желать, хотѣть. Мій син багне йти до школи так, що ну!
Брехака, -ки, об.
1) = брехун, брехуха.
2) Эпитетъ собаки. Собака злющий на ланцюзі, брехака невгавущий. Ум. брехачка.
Викльовувати, -вую, -єш, сов. в. виклювати, -клюю, -єш, гл. Выклевывать, выклевать. Клюнув бабу в око, та виклював око.
Вискоцень, -цня, м. Лень, головки котораго, созрѣвъ, лопаются сами и сѣмена выпадаютъ. Cм. скоцень.
Луза́ти, -за́ю, -єш, гл. Лущить, шелушить. (Дівчата) дивляться та тушкують, лузаючи насіння та оріхи. Ой вийду я за нові ворота, гуляю, гуляю, волоські горішки лузаю, лузаю.
Нівечити, -чу, -чиш, гл.
1) Портить, уничтожать, обращать въ ничто, разорять. Свою одежину нехтує, скот нівечить.
2) Мучить, издѣваться, жестоко обращаться. Дитино моя, чого ж твій тато мене нівечить? Робили глузи їм досадні, гірш нівечили, як циган.
Підкропивниця, -ці, ж. Раст. Fragaria collina.
Пошепки нар. Шепотомъ. Пошепки сказала. Розмовляють собі пошепки.
Ремество, -ва, с. Ремесло. Отцева-матчина молитва в кунецтві, в реместві на поміч помагає.
Штил, -ла, м. Ударъ. Так не догнав, так навкидяча кинув кийка, — доброго штила в спину дав.
