Ворожбит, -та, м. Гадальщикъ, колдунъ.
Замі́жній, -я, -є. Во время замужества происходившій, замужній, который бываетъ замужемъ. Вона тепер більше раділа і кохалась у всьому, що вбачали очі, ніж із початку життя свого заміжнього. Заміжня. Замужняя. Збунтувала проти мене... мою заміжню дочку.
Мняки́на Cм. м'якина.
Мо́сінж, -жу, м. и пр. = мосяж и пр.
Пошкодити, -джу, -диш, гл. Повредить.
Різниці, -ць, ж.
1) Войни, скотобойни. Лемішка випасував на степах товар до різниш.
2) Мясная лавка, мясной рядъ. Пристав, мов собака до різниць.
Хижа, -жі, ж.
1) Кдѣть, чуланъ, кладовая. На улицю не піду і дома не всижу; хиба піду підкопаюсь до дівчини в хижу. Лагодила баба хижу: то тільки кішки лазили, а то вже й собаки стали лазити.
2) = хата. Ідут до каждої хижі і під вікни співают.
3) = хлів. Та заплели хижку, та загнали овечечку-стрижку. Ум. хижка. М'ясо поставили в хижку. Ой хто мене вірно любить, той прийде у хижку.
Цік! меж. Крикъ, которымъ понуждаютъ овецъ идти.
Цураха, (-хи?), цурачка (-ки? ж?). Употребл. подобно слову цур. Цураха поганем очем. Цур-цурачка — гостра болячка. Аби не урік, треба що небудь хвалячи дивитись на нігті або у стелю і казати: «ні вроку!» або: «цураха».
Штепурний, -а, -е. = чепурний.
