Буханець, -нця, м.
1) Круглый пшеничный или гречневый хлѣбъ. Лучче в людей сухарці, ніж у мачухи буханці. Їдять дівки колачі, молодиці буханці, а парубки сухарці.
2) Одинъ хлѣбъ. Собака узяв з стола буханець хліба.
3) Толчекъ, тумакъ. Иноді було й буханця уліпить Чіпці в спину.
Заві́шувати, -шую, -єш, сов. в. заві́сити, -шу, -сиш и заві́шати, -шаю, -єш, гл. 1) Вѣшать, повѣсить. Такого дітей, що й гілля не здержало б (як би завісив). А його мила не злюбим, гей повела його въ сад та й завішала. 2) Завѣшивать, завѣсить; увѣшивать, увѣсить, обвѣшивать, обвѣсить чѣмъ-либо. Він усе просив завісити вікна. Купалочка з купа вийшла та й кропом очі завішала.
Зменшуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. зменшитися, -шуся, -шишся, гл.
1) Уменьшаться; уменьшиться.
2) Покоряться кому, уступать старшему.
Значити II, -чу́, -чиш, гл. 1) Мѣтить, намѣтить, дѣлать на чемъ-либо мѣтки, знаки. Уже я й значив шапку, так все таки крадуть. Узяв заступ та лопату, пішов ямки значити. 2) Показывать признаки беременности (о животныхъ). Ся корова вже значить. Замѣтно, что эта корова стельная, скоро отелится.
Клякати, -ка́ю, -єш с. в. кля́кнути, -кну, -неш, гл. Становиться, стать на колѣни. Ой як дівча ся улякло, на коліна пред ним клякло. Клякни, клякни, жено моя, буде стята гловка твоя.
Морґу́лька, -ки, ж. Ум. отъ морґуля.
Остуда, -ди, ж.
1) Простуда. Вона йому раз язичок піднімала, удруге остуду знімала.
2) Темножелтыя пятна на лицѣ беременной женщины.
3) Растеніе Tanacetum vulgare.
Спасівський, -а, -е. Бывающій въ успенскій постъ. Швидко висохла вона (хата) на гарячому спасівському сонці.
Швачкувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть швеей.
Щедрість, -рости, ж. Щедрость.
