Блазень, -зня, м.
1) Молокососъ; дуракъ, дурачина, глупецъ, олухъ. І морду на плече схиливши, як блазень цмокавсь та лизавсь. Чи не сором такому блазневі горілку пить? Блазень який, ще й він тут цвірінька.
2) Шутъ. Ум. блазник.
Галанці, -ців, м. мн. Узкіе брюки. У німецьких галанцях. Носили латані галанці.
Заплі́шування, -ня, с. Заклиниваніе.
Зелізня́к, -ка, м. Желѣзный горшокъ.
Кепеняк, -ка, м.
1) Одежда угорскихъ украинцевъ-горожанъ: родъ венгерской че — мерки съ особаго рода вышивками и съ большимъ количествомъ пуговицъ.
2) Верхняя суконная кофта, носимая украинскими мѣщанками въ Угорщинѣ.
Прихід, -хо́ду, м.
1) Приходъ, прибытіе.
2) Входъ. З приходу в селі твань страховенна. Йора з приходу узенька. Ой ходила та Маруся по вгороду та садила сад-виноград з приходу. на приході. При входѣ. Його хата у містечку на приході. Янкелева хата на місті зараз на приході.
Синета, -ти, ж. Темный лѣсъ. Ой на горі синета.
Скресити Cм. скрашати.
Столинє, -ня, с. Ножки стола, часть стола подъ столечницей.
Титарство, -ства, с. Должность церковнаго старосты.
