Варівкий, -а, -е. 1) Нерѣшительный.
2) Опасный, требующій осторожности, осмотрительный; сопряженный съ рискомъ. Робота коло машини варівка, —роби і бійся.
Досо́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Доплестись, добраться. Та вже й нерано. Поки то досовкаюся додому.
Жирува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Роскошествовать. Жируешься, як нірка в салі.
Зімкну́ти, -ся. Cм. змикати, -ся.
Зловжиток, -тку, м. Злоупотребленіе.
Кочережка, -ки, ж. Ум. отъ кочерга.
Крийма нар. Закрыто вплотную. По синьому морю як бжоли снували (кораблі), що аж море собою, наче хмарами тими, прийма укривали.
Обпатрювати, -рюю, -єш, сов. в. обпатрати, -раю, -єш, гл.
1) Обмывать, обмыть, заботиться о чистотѣ чьего тѣла. Вона їх обмиває, обпатрює, обшиває, задягає.
2) Ощипывать перья у птицъ, предварительно опаривъ кипяткомъ.
Отелитися, -лю́ся, -лишся, гл. Отелиться. Корова отелиться.
Поначіплювати, -люю, -єш, гл. Нацѣпить (во множествѣ). Ти тільки придивись, чого вони поначіплювали на себе. Поначіплювано густо струни золотії.
