Вичитувати, -тую, -єш, сов. в. вичитати, -таю, -єш, гл. 1) Читать, прочесть. Ходив прохати дяка псалтирю вичитувать. І ще багацько.... звідтіль (з книги) він вичитував. 2) Произносить, произнести при чтеніи. Як його вичитувать треба? 3) Выговаривать, выговорить. Ну, що як би їй оце почт вичитувати, як вона знущалася над нами?
Закляка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. закля́кнути и закля́кти, -кну, -неш, гл. Окоченѣвать, окоченѣть; отвердѣвать, отвердѣть. Доглядали смерти, доглядали — не догляділи, одвернулись на часок, — до його, а він уже й закляк. — Зімою якось запізнився, закляк сердега в хуртовині. Продержало з тиждень морозом, — земля заклякла як кістка.
Оружно нар. Съ оружіемъ.
Понашивати, -ва́ю, -єш, гл. Нашить (во множествѣ). На тіх латках нові латки понашивано. Ти собі понашиваєш дорогих суконь.
Почухрати, -ра́ю, -єш, гл.
1) Очистить, обрубить сучья на деревѣ (во множествѣ).
2) Почистить руками овечью шерсть отъ всякаго сора и пр.
3) Побѣжать, поѣхать, махнуть куда. Він, швидко поробивши човни, на синє море поспускав, троянців насажавши повні, і куди очі почухрав.
Столярський, -а, -е. Столярскій, столярный.
Тернути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ терти. Тернуть.
Тикати, -каю (-чу), -єш (-чеш), гл.
1) Тыкать, втыкать.
2) Давать, показывать (кукишъ). Вона йому дулі тиче.
3) Говорить «ты». Не тикай, бо мене царь ґудзиками обтикав. То це він на батька тикав?
Угринчук, -ка, м. = угрин.
Чужоземець, -мця, м. Иноземецъ, иностранецъ. Як малоліттє було, то прийшов чужоземець татарин.
