Зеленя́к, -ка, м. 1) Насѣк. золотой жукъ, Cetonia aurata. 2) пт. зеленушка. Fringilla chloris.
Квапити, -плю, -пиш, гл.
1) Торопить.
2) Совать. Та квапиш ніс поганий свій у чистую оцюю воду.
Плюскота, -ти, ж. Плескъ. Вода... без розливу і без плюскоти вже точиться ледві, ще видная, та вже не чутна.
Провідник, -ка, м. Проводникъ; руководитель. Ой дай мені провідника, рідного братіка. Ум. провідничок. Ой дай мені провідничка хоч братчика.
Роскошич, -ча, м. Расточитель. Покошичі-роскошичі: хто прийде в жупані, то пійде без свитки.
Свічколап, -па, м. Человѣкъ, снимающій къ церкви со свѣчей нагаръ, также гасящій ихъ; насмѣшливо: церковный староста.
Скірен, -рна, -не Скоръ. Бог хоч не скірен, та влучен.
Сопти, -пу́, -пе́ш, гл. Сопѣть. Сопе, як ковальський міх.
Тютюнниччин, -на, -не. Принадлежащій тютюнничці.
Учтивий, -а, -е. Хлѣбосольный, гостепріимный. Попи — народ учтивай, — куди! — нікому не жалують хліба-соли.
